Конфесійна структура населення світу

З тієї пори географія різних релігійних напрямків у Європі не перетерпіла істотних змін. Протестантизм як і раніше переважає в північноєвропейських країнах (Фінляндія, Швеція, Норвегія, Данія, Ісландія), а також в окремих країнах Західної і Центральної Європи (Великобританія). У таких же західно- і центральноєвропейських країнах, як Нідерланди, Німеччина, Швейцарія, протестантизм у різних формах сповідають приблизно половина населення.

У країнах Південно-Західної Європи (Італія, Іспанія, Португалія, Мальта), а також у деяких країнах Західної (Ірландія, Франція, Бельгія, Люксембург), Центральної (Австрія) і Східної Європи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина) більшість населення - католики. Католики утворюють також половину населення в Німеччині, Нідерландах, Швейцарії.

Православ'я переважає серед населення Південно-Східної Європи (Румунія, Болгарія, Греція).

Іслам розповсюджений у Європі порівняно вузько. Лише в Албанії й у Європейській частині Туреччини до цієї релігії відноситься велика частина населення.

2. Азія

Азія є частиною світу, де зародилися найбільші релігії земної кулі: іудаїзм, зороастризм, християнство, іслам, індуїзм, сикхізм, буддизм, джайнізм, даосизм, конфуціанство, синтоізм. Однак доля цих релігій була різною. Одні з них широко поширилися й в інших частинах світу (християнство, іслам, іудаїзм), інші ж залишилися в основному азіатськими релігіями (зороастризм, індуїзм, сикхізм, буддизм, джайнізм, даосизм, конфуціанство, синтоізм).

В даний час у Південно-Західній Азії найбільш розповсюджений іслам. Це відноситься до Туреччини, Сирії, Йорданії, Саудівській Аравії, Ємену, Оману, ОАЕ, Катару, Бахрейну, Кувейту, Іракові, Ірану, Афганістану.

У переважній більшості цих країн іслам розповсюджений у формі суннізму. Лише в Ірані різко переважає шиїзм. Шиїти складають понад половину населення в Іраці й у Ємені. Немусульманськими в цьому районі є лише дві країни: Кіпр, де переважають християни, і Ізраїль, де більшість жителів сповідають іудаїзм. Крім того, у Лівані біля половини населення складають християни.У центрі Південної Азії панує індуїзм, у периферійних же районах населення сповідає інші релігії: на заході і сході (у Пакистану, Бангладеш)- іслам, на півдні і півночі (у Шрі-Ланці, Бутану, частково в Непалу)- буддизм (у Шрі-Ланці - у формі тхеравади, а в інших країнах у формі махаяни).

У Південно-Східній Азії звичайно виділяють два підрайони. У першому з них, що включає півострів Індокитай без Малакки, серед населення переважає буддизм у формі тхеравади (Бірма, Таїланд, Лаос, Кампучия) чи махаяни (В'єтнам). В другому, що охоплює Малаккський півострів і Малайський архіпелаг, поширені головним чином дві релігії: у Малайзії, Індонезії, Брунеї – іслам, на Філіппінах – християнство.

У Східній і Центральній Азії населення сповідає трохи релігій, які нерідко вигадливо переплітаються між собою. Це буддизм у формі махаяни – у всіх країнах (Китай, Монголія, Корея, Японія), конфуціанство – у Китаї і Кореї, даосизм – у Китаї, синтоізм – у Японії.

3. Африка

В даний час серед народів Африканського континенту поширено кілька груп віросповідань: місцеві традиційні культи і релігії, іслам, християнство, у меншому ступені індуїзм, іудаїзм і деякі інші. Особливе місце займають синкретичні християнсько-африканські церкви і секти.

Місцеві традиційні культи і релігії – це автохтонні вірування, культи, обряди, що склалися в народів Африки в процесі історичного розвитку до появи на цьому континенті арабів і європейців. Поширені серед більшої частини місцевого населення країн Тропічної, Південної Африки і на острові Мадагаскар.

Хоча складеними компонентами релігійних представлень більшості африканців є фетишизм (шанування матеріальних предметів), анімізм (віра в численні душі і парфуми), магія (чаклунство, марновірства), мана (безлика надприродна сила), термін «місцеві традиційні культи і релігії» дуже умовний, оскільки застосовується для позначення різних релігійних представлень, культів, вірувань і обрядів багатьох народів Африки, що знаходяться на визначених соціально-економічних рівнях розвитку. Ці культи і релігії можна розділити на дві великі групи: родоплемінні та національно-державні.