Зясуйте особливості ранніх етнічних релігій
Витоки зороастризму в релігійних уявах індоєвропейців предків давніх іранців.
Гілка індоєвропейців - аріїв, прабатьківщиною яких були Причорноморські та Прикаспійські степи розселялися на південний схід розбились на два народи індоарії та іранців. Давні релігії індоєвропейських народів мають спільне походження, але з розселенням вони набувають нових рис і особливостей.
Релігія давніх іранців викладена в священній книзі Авесті. Сучасні дослідники вважають що Авеста була складена в Північно-Східному Ірані пророком Зороастром в УІ ст. до н.е. (по іншим даним в сер. ІІ ст. до н.е.).Суть вчення Зороастра зводиться до поділу всього сущого на два початки. Світу добра і світла та світу зла, пітьми. Добро і світло в цій дуалістичні системі уособлює Агура - Мазда (гр Ормузу), зла і пітьми - Ангра-Майн`ю (Аріман). Поряд з Ахура-Маздою стоять світлі духи (аман-снепта безсмертні святі і язати) їм протистоять духи пітьми - деви. Серед них особливо виділяли Андра (Індра) і Ешмо (Асмодей - в середньовічній Європі одна з назв диявола). Обидва великих духа (бога) визнаються рівноправними творцями всього існуючого. Авестійський дуалізм етичний: Ахурамазда - дух правди, мудрості, добра, Анхра - Майнью - дух брехні, зла, моральної нечистоти. Зороастр закликає стати на бік сил добра у вічній битві сил добра і зла, зо що вони придбають вічне щасливе життя. Ідея гріха, рая і пекла, залежності долі від віри, активних дій зустрічається не вперше. Пізніше ці ідеї будуть розвинуті в інших релігіях.
Але авестійський дуалізм характерний тільки для зороастризму. Вважається що коріння дуалізму в поділі аріїв між якими виникла ворожнеча і боротьба. Так деви - племінні боги аріїв перетворилися в зороастризмі у духів зла.
Зороастризму притаманні етичність релігійних вірувань. Бог Ахура Мазда не втілює природні явища, він уособлює моральні якості добра, правди, мудрості. (Мазда - мудрість)
Зороастризм закликає людину бути праведним: обробляти землю, вирощувати рослини, творити добро, говорити правду. Тяжкі гріхи пов`язані з порушенням ритуальної чистоти. Три самих найтяжчих неспокутуємих гріха: спалення трупу, вживання падалі в їжу, статеві збочини.
Для Маздаїзму притаманне вчення про кінець світу і страшний суд (есхатологія). Згідно з Авестою з`явиться спаситель - Саошиант (або син Заратустри, або нове його втілення) він народиться від діви і спасе людський рід. Дух зла буде знищено і настане вічне царство Ахуромазди.
Разом з авестійськими богами і духами іранці зберігали культ давнього бога Мітри який уособлював сонце, вірність. Культ Мітри поширився не тільки в Передній Азії але й в Римі (особливо серед легіонерів).
Його зображували великим воїном, переможцем великого бика. День його народження справляли в день зимового сонцевороту - 25 грудня. Мітра вважався захисником і спасителем.
Уява зороастрійців про загробне життя значно відрізнялись від інших релігій - вони не були прив`язані з поховальним обрядом. Тіло покійного вважалося не чистим. Він не повинен був торкатися чистих стихій - землі, вогню, води.
Тіла покійних складали в особливих баштах щоб їх знищили стерв`ятники. Душа покійного в залежності від земного життя праведного чи неправедного попадає або в рай, або в пекло.
Маздеїстський культ складався в принесенні жертв, обрядових очищеннях, шануванні священного вогню. Культові обряди здійснювались жерцями - атраванами.
Пройшовши складну еволюцію на протязі тисячоліть зороастризм вплинув на формування іудаїзму, мітраїзму, маніхейства, християнських єресей павлікіан і катарів. У наш час зороастризм елементи зороастризму простежуються серед інших релігійних вірувань. Сліди впливу маздаїзма зберігаються до нашого часу у деяких народів Кавказу, особливо в поховальному обряді (осетині, інгуші). Храм вогнепоклонників існував у Баку до початку ХХ ст. Як національна релігія маздеїзм зберігся у населеній групі гебрів в Ірані, а головним чином у парсів (парсизм) в районі Бомбею та в Західній Індії. Парсів небагато — біля 130 тисяч. Вони живуть тісними грамадами, які керуються жерцями - дастурами мобедами і гербадами. Вони суворо дотримуються вимоги обрядової чистоти. Моляться в храмах вогню, ховають померлих в дакмах (баштах тиші).