Теоретичні проблеми релігієзнавства

Релігійна віра — це віра в надприроднє, яка характеризується такими ознаками:

1.наявність у свідомості уявлень про надприродне, але віру в реальне існування надприродного.

2.проявляється в емоційній формі, тобто обов’язково викликає релігійні почуття;

3.включає переконання в існуванні особливих двобічних стосунків між людиною і надприроднім.

Релігійний культ — (лат. сultus – догляд, шанування) — сукупність символічних дій, з допомогою яких віруюча людина вступає в контакт з надприроднім (обряди, ритуали, жертвоприношення, таїнства, богослуження, містерії, пости, молитви).

Релігійний обряд — сукупність символічних індивідуальних чи колективних дій віруючих, яка об’єднує їхні релігійні уявлення і спрямована на встановлення двобічних відносин між людиною та надприродніми об’єктами. Віруючі виходять з того, що релігійні обряди можуть надприроднім чином впливати на процеси і явища довкілля, служити формою зв’язку з Богом. Складною є система обрядових дій у сучасних світових релігіях. Центральне місце в ній належить богослужінню. Релігійні обряди виконуються як в культовому приміщенні, так і поза ним. Характеризуються обов’язковою точністю відтворення всіх елементів. Саме релігійні обряди є найбільш консервативним елементом будь-якого релігійного комплексу. Кожна релігійна система має свої специфічні обряди, що враховують особливості того чи іншого віросповідання.

Релігійне віровчення — зафіксоване засобами культури (текст, “закон”, догматичні визначення, символіка та ін.) концептуальна система релігійних поглядів та ідей про світ, смисл життя, засоби та способи його реалізації, головним з яких є усвідомлення взаємовідносин з вищими силами (Богом), що визначає релігійну діяльність тої чи іншої конфесії

Віросповідання — приналежність до будь-якої релігії, церкви, деномінації, релігійного об’єднання, які мають своє розроблене віровчення, культ і стійку організаційну структуру.

Конфесія — (від лат. визнання, сповідь) приналежність до будь-якої церкви, релігійної організації, яка має своє віровчення, культову практику та організаційну структуру. Конфесією іноді називають віросповідання. Таке ототожнення є неправомірне. В Україні, є три православні церкви, які належать до одного віросповідання, але до різних конфесій.

Адепт — втаємничений в будь-які учення і таємні культи, ревний послідовник культу.

Церква — самостійна релігійна організація, об’єднання віруючих певного віросповідання для задоволення релігійних потреб відповідно до встановлених канонічних правил.—1. тип релігійних організацій, що складався в ході розвитку того чи іншого віровчення як засіб регламентації відносин в середині релігійних спільнот та їх зв’язків зі світськими групами і організаціями, передусім державними. Хараетерними атрибутами Ц. Є наявність спільного віровчення і розробленої догматики (наприк. Символ віри), релігійна діяльність (культова і позакультова), система управління, заснована, як правило, на ієрархічному принципі і авторитаризмі. В багатьох Ц. встановлено поділ їх членів на духовенство і мирян, що знаходить вияв в організаціній структурі. Всередині Ц. відносини будуються на основі норм канонічного права, вимог релігійної моралі, існуючих зразків поведінки і санкцій;

—християнська культова споруда з вівтарем і приміщенням для проведення богослуження.

Секта релігійна — організація або група осіб, які замкнулися в своїх у своїх інтересах (в тому числі і культових), що не співпадають з інтересами суспільства, байдужі або суперечать їм.

— (від лат. — вчення напрям) загальна назва різних течій та об’єднань віруючих, як склалися як опозиція до пануючого в тій чи іншій країні релігійного напряму. Їм притаманне специфічне витлумачення традиційних догматів пануючого або найбільш поширеного віровчення, відмова від традиційних обрядів, проповідь вийнятковості своєї релігійної доктрини, „істинного шляху спасіння” сектантська громада є відоосбленим об’єданням зі своєю психологією і способом життя. Єдність її закріплюється суворою дисципліною, індивідуальним членством. Для окремих сект характерна крайня нетерпимість щодо інакомислячих, ворожість до світської освіти, войовничість, фанатичне священство.