Зворотний зв'язок

Іуда Іскаріотський

Іуда Іскаріотський

Вступ

Відомий біблейський персонаж - Іуда Іскаріотський, якого ми знаємо як зрадника Ісуса Хреста, став в останні часи об`єетом зацікавленості як вітчизняних так і зарубіжних дослідників Бібліі та питаннь христіанської релігіі. Всі вони намагаються знайти і пояснити причини вчинку Іуди, що вимусило його, людину з духовними та гуманітарними якостями за 30 срібників продати свого Вчителя.

Сам по собі образ Іуди загадковий, і не зважаючи на його відому роль в драматичних подіях Страстної неділі, ми по суті про нього мало чого знаємо. Євангелісти повідомляють про Іуду дуже скупо, тільки Матфей розповідає про покаяння та самогубство Іуди. Що стосується мотивів зради Іуди, то про них розповідає тільки Иоанн.

Але все ж таки, чому Іуда зрадив Ісуса Христа? На це питання покі що не існує твердої відповіді. У зв`язку з цим вчені-біблеісти в своїх дослідженнях почали висувати численні версії, побачивши в особі Іуди не тільки індивідуальну проблему, але й символ деяких темних сторін людського характеру. Всі ці версії дуже різноманітні і протиречиві. В них Іуда Іскаріот зробив свій вчинок і як людина матеріальної корисності, і як патріот Іудеї, а то і як людина, яка опинилася в безвіхідному стані, втративши надії в майбутнє царства Божьєгого. Цьому питанню присвятили свої праці такі дослідники, як Костів К., З. Косідовський, Феррар, Е. Ренар, Ф. Хоул, які все ж такі на науковій основі, використовуючи певний ряд джерел, змогли більш об`єктивно ставитись до питання Іудиной зради.

Іуда Іскаріот - син Симона (Івана 6: 71; 13; 2; 26) уроженець Іудеі. Назва “Іскаріот” походить від арамейського “іш Керіот”, тобто “людина з Каріоту”. Це прізвище було спеціально додано Іуді, щоб таким чином відрізнити його від іншого Іуди поміж апостолами. Він був єдиним іудиянином серед інших учнів Христа - галилян. В житті Іуди сріблолюбство й раціоналізм брали верх над духовними та гуманітарними якостями, інакше кажучи, він керувався головним чином вимогами розуму, логіки й матеріальної корисності. Ісус Христос покликав його, як і всіх інших на свого учня, він ходив з Вчителем, прислуховувався до його науки і бачив його великі справи. Мав здібності управителя і був скарбником учнівської каси. Христос добре знав серце і характер Іуди і вже тоді бачив в ньому свого зрадника. А потім за 30 срібників від первосвященників зрадив свого вчителя. Дивлячись на наслідки вчинка, визнав свій гріх, кинув у храмі гроші і покинчив самогубством[1].

Ця трактовка “грошового” мотиву вчинка Іуди підтримується розповіддю Иоанна. Згідно його версії, Іуда, перебуваючи на посаді казначея, зловживав добрістю Христа і навіть крав гроші з загальної казни. За Иоанном виходить що Іуда був просто хопучою і саме жадібність до грошей і штовхнула його до зрадництва.

Однак, ця версія малоперекондива. Навряд чи Іуда був таким, якщо він добровільно супроводжував Христа в його мандрівках і якщо Ісус зі свого боку не тільки включив його в коло 12-ти своїх самих близьких учнів, але й довірив йому фінансові справи[2].

Цікаво, що дослідникі звернули увагу на етнічну належність Іуди. Як вже відомо, призвіще “Іскаріот” - значить “людина з Каріоту”. Складність в тому, що існувало два міста Каріота.

Один з них був розташован в Іудеї. Якщо припустити, що батьківщина Іуди, то він був єдиним іудеянином з оточення Ісуса, так як сам Христос і його учні були з Галилеї. А на ті часи існувало врожування між населенням двох єврейських областей і можливо співтоварищі відносилися до Іуди з недовірою. Це ображало його і він поступово втрачав віру в Ісуса. Під час так званої “галилейської кризи”, коли вчення Ісуса про живий хліб, який зійшов з неба, обурило навіть його наближених, і можливо тут і відбувся кардинальний перелом в душі Іуди.

Втративши віру в Ісуса, Іуда, можливо дивився на нього іншими очами. Коли при в`їзді до Ієрусалиму Ісуса проголосили царем Ізраеля, в Іуді заговорив іудейський (жидівський) патріот. Ісуса він бачив одним з тих галилейських безглуздих, що накликали лихо на країну[3].

Друге місто Каріот знаходився в Моаве, на східному узбережжі Мертвого моря. Якщо Іуда звідти, то можливо він був язичником або іудеєм, але вихованом в язичному оточені. Ця обставина могла суттєво впливати на його відношення з Ісусом. Іуда, можливо, мріяв про власну кар`єру в месіанському царстві Божому, яке в його уявленні являє конкретне земне царство - царство Ізраіля. Деякі апостоли саме так тулмачили пророцтво Ісуса, а Іуда міркував також, як один з них. Зрозумів, що Христос має наувазі зовсім інше і не має наміру відновити Іудейську державу, де Іуда, за даними, планував стати міністром скарбу, він також зрозумів, що його надії зруйновані й тоді у пориві відчайдушшя і гніву видав Ісуса священикам[4].Виходить, що Іуда, етнічно належавший до єврейського походження, зрадив свого Вчителя заради майбутнього свого народу, здійснивши своєрідний “патріотичний” подвиг. Але, як бачимо, мріючи про царство Ізраіля, він бачив там своє місце міністром скарбів, а це ще раз підкреслює тяготіння Іуди до грошей.


Реферати!

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.







Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат