Християнські свята
Християнські свята
Церковні свята своїми назвами зобов'язані два¬надцяти місяцям року і належать до так званих вели¬ких свят, які православна церква відзначає урочистими богослужіннями.
Свято "Різдво Христове" православна церква за¬раховує до числа своїх "двонадесятих свят". Це од¬не з основних свят християнства. Своїм походжен¬ням воно зобов'язане євангельським оповідям про дивне народження Ісуса Христа - сина Божого і водночас людини.
Міф про народження Христа своїми джерелами сягає у первісні культові дії. У Стародавньому Єгипті, Наприклад, 6 січня святкували день народження бога води, рослинності, володаря потойбічного світу Осиріса, а 25 грудня - день народження стародавньо¬го іранського бога Митри. Утверджуючись в різних країнах, свято "Різдво Христове" вбирало в себе інші обряди і звичаї інших релігій, а також народних свят, набуваючи особливих рис, що не суперечили христи¬янським догмам.
У Київську Русь свято прийшло разом з христи¬янством у X ст. і злилося з зимовим старо¬слов'янським святом - святками.
Головне значення в догматичному змісті цього свята церква відводить вченню про народження Ісуса Христа, який з'явився для того, щоб взяти на себе людські гріхи і вказати шлях до порятунку.
Хрещення Господнє. Це свято - одне з головних у християнстві. В писаннях, присвячених святу Хре¬щення, теологи зазначають, що воно було проголо¬шене в пам'ять історичної події - хрещення Ісуса Христа в річці Йордан. Ця подія описується в Євангеліях.
Спочатку християнство, як ми зазначали; взагалі не знало обряду схрещення. Про це свідчить те, що в ранній християнській літературі немає жодних згадок про Цей обряд. Він запозичений християнством із стародавніх культів. Окроплення водою існувало в багатьох дохристиянських релігіях. Одухотворяючи явища природи, наші далекі пращури одухотворяли й воду - важливе джерело життя людини. Вода вгамо¬вувала спрагу, освіжала людину, землю, пасовища, забезпечувала родючість полів.
У дохристиянських культах важливого значення надавалося обряду "очищення" людини від будь-якої "скверни" -, "нечисті" за допомогою води. Згідно із стародавніми віруваннями, вода мала очищувальну силу, вона очищала людей від нечистої сили, злих духів, що могли зашкодити людині. Звідси й звичай окроплювати водою новонароджених.
Про здійснення хрещення вперше згадується в християнській літературі кінця І - початку II ст. Од¬нак остаточно хрещення закріпилося лише у другій половиш II ст. Тоді ж виникло і свято Хрещення, пов'язане з хрещенням Ісуса Христа в Йордані.
Свято Хрещення завжди було дуже урочистим.; Головний його обряд - освячення води, її святили в церкві та ополонках. До ополонки рушав хресний хід, в якому брали; участь духовенство, місцева знать, віруючі, відправляли урочисті молебни. Ос¬вячення води в храмах та ополонках відбувається і в наші дні.
Свято Хрещення має і другу назву - "Богояв-лення". Воно проголошене, за словами церковників, як вшанування дивних подій. Нібито під час хрещен¬ня Ісуса Христа в Йордані "Бог-Отець" засвідчував з неба, що це Його "Син улюблений", і "Бог-Дух святий" зійшов на Христа у голубиноподібному вигляді.
Стрітення. Це свято присвячене представленню батьками Ісуса Христа свого немовляти Богові. Зуст¬річ відбулася у єрусалимському храмі на сороковий день після народження Христа.
Впроваджуючи свято Стрітення, християнська церква намагалася відволікти народ від стародавніх культів. Римляни в лютому святкували "очищення", покаяння, дотримувалися посту, вважаючи, що перед початком весняних польових робіт необхідно "очис¬титися від гріхів" і нечистої сили відповідними жерт¬воприношеннями духам і богам. Головний очисний обряд цього свята припадає на 2 лютого, коли люди на чолі з жрецями, озброївшись факелами, виганяли з домівок злих духів зимових холодів і хвороб. Саме 2(15) лютого християнська церква і заснувала свято Стрітення Господнього, відрахувавши від Різдва Христового (25 грудня) 40 днів, необхідних для "очищення" Марії.