Співіснування науки релігії
Але, напевно, найбільшою загадкою усього Всесвіту є Людина. Чомусь прийнято вважати, що саме дарвінізм довів, що Людина є просто одним з видів ссавців з трохи кращою організацією суспільства і єдине, що її від них відрізняє це - розум. Але сам Дарвін формулюючи подібне твердження зробив одне застереження. Ця гіпотеза виявиться правдивою тільки у випадку, коли знайдуть проміжну ланку між людиноподібними мавпами і Людиною. До цього часу, незважаючи на зусилля вчених, ця ланка так і не знайдена.
Отже, додаючи до фізики і філософії ще біологію, перед нами все ж постає ще більше питань, які не можуть бути раціонально проаналізовані. Візьму на себе сміливість стверджувати, що подібна тенденція спостерігатиметься і в інших галузях природничої науки. Але тим не менше, Людина залишається найбільш загадковим і найбільш досконалим творінням у Всесвіті. І як писав Блез Паскаль: "Не можна людині думати ні про те, що вона - рівня тваринам, ні про те, що вона рівня ангелам, і не можна допускати, щоб вона не бачила ні першого ні другого; їй необхідно знати і перше, і друге одночасно".
Висновки
В даному рефераті зроблено ще одну спробу розглянути питання, відповідь на яке є очевидною для одних і безглуздою для інших. Його актуальність на сьогоднішній день не викликає ні в кого сумнівів. ХХ століття зробило величезний поступ у розвитку науки. Правда, причини і наслідки цього поступу, як на мене, не є вельми корисні для людського буття. В основному, він був засобом для досягнення двох цілей людини. Першою з них були гроші. Буржуазні відносини добре сприяли швидкому розвитку освіти і науки. Але інша ціль до цього часу залишається, нажаль, найбільш пріоритетною у діяльності суспільства. Жага до влади перетворила науку у засіб для розвитку інструментів для покори і знищення. Найкращі уми працювали і працюють над розвитком найновіших зразків зброї. Все корисне, що отримало від науки людство для мирного існування є просто побічним ефектом. Зате негативні наслідки такої діяльності суспільство відчуває в першу чергу. Глобальні екологічні проблеми, необмежена кількість зброї, безмежна кількість нових хвороб, це далеко не повний перелік досягнень раціонального "всесильного" розуму.
І зараз Людство поступово дійшло до висновку, що для повноцінного існування замало раціонального пізнання. Існує ще якась сторона буття, яку не можна просто побачити "неозброєним оком". І цією зброєю є Віра.
Тільки вдалим синтезом Віри і Розуму ми здатні осягнути Всесвіт, його мету і нашу роль в досягненні цієї мети. І відкинути одну з цих складових означає позбавити себе тієї цінності, яку ми представляємо для Всесвіту.
Нажаль, даний реферат не охоплює багатьох аспектів даної проблеми, і, можливо, виглядає трохи непослідовним. Але його метою є не вирішити дану проблему чи дати її детальний опис, а ще раз нагадати про неї, зважаючи на її особливу актуальність для пострадянського суспільства.
Я дякую тим людям, в кого вистачило терпіння прочитати ці рядки і ще більше тим, кого вони зацікавили і з ким я в майбутньому міг би їх обговорити. Будь-які пропозиції і побажання присилайте на скриньку [email protected].
Філософські питання наукового дослідження
Думаю, що людська цікавість є однією з першопричин поступу суспільства. Причому, тут спрацьовує закон “снігової кулі”: чим більше ми пізнаємо, тим більше нам залишається пізнати. Таким чином наука виглядає досить перспективним заняттям і нема небезпеки що коли-небудь зникне об’єкт пізнання.
Мені пощастило займатися тематикою в одному з найбільш цікавих розділів сучасної теоретичної фізики, а саме дослідженням критичних явищ в системах. Темою моєї дисертаційної роботи є “Дослідження впливу зовнішнього поля на поведінку моделі Ізінга в околі критичної точки Методом колективних змінних”. Критичні явища в природі викликали і викликають особливий інтерес в науковців, причому, не тільки фізиків, і в цьому нема нічого дивного. Критичні явища спричинюють до різких змін, і, як правило, зовсім несподіваних, в середовищі, де вони відбуваються. Передбачити такі зміни і їх наслідки означає мати змогу використати їх зробити їх контрольованими, а це вже виглядає досить спокусливо.У статистичній фізиці теорія критичних явищ (або фазових переходів другого роду) була актуальною протягом усього часу розвитку теоретичної фізики і причин для цього, як на мене, більш ніж достатньо. Першою з них є аномальна поведінка все тієї ж вище згадуваної ентропії. Чим і як пояснити, що при певних умовах система “самовпорядковується” і, як наслідок” різкі зміни решти термодинамічних характеристик системи. Інша причина є ще цікавішою. Запропонувавши кілька спрощених моделей, в яких би більш-менш точно відтворювалась поведінка реальних систем, вчені помітили, що всі критичні явища у фізиці мають універсальний характер. Тобто для різних реальних систем існують однакові характеристики, які описують їх поведінку. Тому метою вчених стало доведення так званої гіпотези універсальності і у разі успіху це б свідчило про існування можливості придумати якусь універсальну теорію, яка б описувала критичну поведінку. І тут вчені досягли певних успіхів. Були придумані моделі і методи, що добре (інколи навіть точно) описують такі системи в одновимірному і двовимірному просторах. Теорія середнього поля досить добре передбачала критичну поведінку в чотирьох вимірах. І тут знову, як згадувалось вище, каменем спотикання став вимір простору, що рівний трьом. До сьогоднішнього дня багатьма вченими удосконалюються різні методики і моделі для опису критичності в тривимірних системах і остаточного доведення гіпотези про універсальність.