Релігія структурі духовних цінностей

Тому, говорячи про перспективи релігії, мова мо¬же йти лише про її еволюцію.

Однією з важливих функцій релігії є функція сві¬тоглядна. Вона полягає в тому, що релігія намагаєть¬ся створити власну картину світу, більш того, — вла¬сні соціально-гносеологічні схеми вдосконалення су¬спільного життя, визначити місце і роль людини в системі природи та суспільства.

Зміст релігійного світогляду — не божественний, а людський, або, краще сказати — суспільний, незва¬жаючи на його фантастичність.релігія виконує регулятивну функцію. Як будь-яка інша сфера духовної культури, вона створює певну систему норм і цінностей, але специфіка яких поля¬гає насамперед у збереженні й закріпленні віри у надприродне. Цьому завданню підпорядковані не тільки культові дії, а й сімейно-побутові стосунки, система традицій і звичок. Підкреслимо, що релігія асимілювала багато елементів загальнолюдської мора¬лі. А оскільки Бог, за висловом Ф. Енгельса, є відо¬браженням абстрактної людини, то і релігійна мораль багато в чому має не якийсь надприродний, а люд¬ський, суспільний характер.

За певних історичних умов релігія виконує функ¬цію інтегрування, тобто функцію збереження і зміц¬нення існуючої соціальної системи. Такою, наприк¬лад, була роль католицизму в феодальному сус¬пільстві, православ'я у дореволюційній Росії. Однак у ряді випадків релігія може стати і прапором соціаль¬ного протесту, як це було, наприклад, із середньовіч¬ними єресями та сектами, з протестантизмом, прихи¬льники якого в епоху його зародження боролись про¬ти феодальних порядків.

На рівні окремої релігійної організації релігія ви¬конує інтеграційну функцію, згуртовуючи одновірців. Однак одночасно релігія розділяє і протиставляє один одному послідовників різних релігій, що простежу¬ється і в сучасному релігійному житті України.

Релігії притаманна також комунікативна функція, яка полягає в підтримуванні зв'язків між віруючими шляхом створення почуття віросповідної єдності під час релігійних дій, в особистому житті, сімейно-побу¬тових відносинах, а також стосунках у межах різнома¬нітних клерикальних організацій і навіть клерикаль¬них політичних партій.

В умовах сучасного суспільства релігія виконує, головним чином, ілюзорно-компенсаторну функцію. Зазначимо, що, не будучи панівною формою масової свідомості, вона задовольняє тільки особисті почуття віруючих.

Щодо світоглядної, регуляторної та комунікатив¬ної функції релігії, то в силу збереження релігійних організацій їхні масштаби визначаються особливостя¬ми конфесійних течій і категоріями віруючих, на яких, в свою чергу, впливає реальна дійсність.

На рівні суспільства зникає інтеграційна функція релігії: вона об'єднує лише віруючих певної конфесії, громади і втрачає роль провідного ідейного фактора, що покликаний зміцнювати суспільну систему.

Взагалі, роль релігії в суспільстві не можна оцінюва¬ти однозначно. Так, релігія відігравала важливу культур¬но-історичну роль. В межах релігійних віровчень форму¬вались єдині зразки почуттів, думок, поведінки людей, завдяки чому релігія виступала як могутній засіб упо¬рядкування і збереження традицій та звичаїв. У той же час, наприклад, у царській Росії синодальне православ'я використовувалось як засіб пригноблення трудящих мас.

Однією з історичних місій релігії, що набуває в сучасному світі все більшої актуальності, є формуван¬ня відчуття єдності людського роду, значущості непе¬рехідних загальнолюдських моральних норм і ціннос¬тей. Однак релігія може бути виразником зовсім ін¬ших настроїв, зокрема фанатизму, непримиренності до людей іншої віри тощо.

Отже, вплив релігії на суспільне життя не завжди був однозначним. Характер цього впливу може суттє¬во змінюватися, набувати специфічних особливостей. Соціальні функції релігійних організацій не тото¬жні функціям релігії, тому що релігійні організації включаються до загальної системи економічних, по¬літичних та інших суспільних відносин і виконують безліч нерелігійиих функцій.

У середні віки церква не тільки володіла монопо¬лією у сфері ідеології, а й виконувала економічні й політичні функції. У капіталістичному суспільстві ре¬лігійні організації активно втручаються в політичне життя, мають власну систему навчальних закладів, займаються благодійницькою діяльністю.