Нетрадиційна релігійність та Україна.
Такі настрої передаються і молоді. Доречно зазначи¬ти, що "молодіжне" забарвлення культів також має власну причину зумовленості в об'єктивному стано¬вищі. Саме молодь передусім стикається з матеріаль¬ними труднощами. Ще не цілком сформоване світо¬сприйняття юнаків і дівчат найбільш чутливо реагує на соціальну несправедливість. Вони безкомпромісні у відстоюванні своїх ідеалів і водночас найбільш без¬захисні у разі краху. Нарешті, чимала частина молоді 60-х років пережила гостре розчарування у наслідках своєї діяльності, що сприяло становленню і розвит¬кові нетрадиційних культів.
"Пророки" і "месії" відкидають офіційну ідеоло¬гію і традиційні віровчення, постійно викривають хи¬би суспільства. Але всі їхні проповіді та викриття не виводять за межі суспільної проблематики, а є, по суті, способом пристосування до неї. "Месіанський" бізнес має масу переваг. Не є обов'язковими академі¬чна підготовка або диплом. Немає необхідності в фі¬нансових вкладах, а матеріальні вигоди переважа¬ють будь-яку реальність. Навряд чи якась інша робо¬та, доступна смертному, є престижнішою. Навіть сум¬нівне минуле не може служити перешкодою.
Перейдемо до змістовної характеристики окремих культів, але перед цим дамо їхню класифікацію, зо¬крема для того, щоб обгрунтувати вибір конкретних релігійних течій як об'єкта критичного розгляду. Умовно дослідники релігій "нового віку" поділяють їх на три великі групи. До першої відносять культи, що проголошують себе варіантами християнства і пропо¬нують унікальну "богоодкровенну" істину, рекламую¬чи власний шлях до спасіння людства. Серед них: "Сім'я любові" ("Діти Бога"), "Церква Армагедона", "Місцева церква", "Церква уніфікації" (Об'єднана церква). Другу значну групу становлять культи, що ведуть свій родовід зі Сходу. Найбільші серед них: "Рух Харе Крішна" (Міжнародне товариство свідомо¬сті Харе Крішни), "Дзен-буддизм", "Місія божест¬венного світла", "Ананда Марга", Віра багаї та ін. Окрему групу репрезентують об'єднання, що займаються переважно "духовними" вправами, психотера¬певтичними сеансами і процедурами, під які нерідко підводяться релігійні спекуляції. Тут відокремлюється Церква сайєнтології, Товариство трансцендентальної медитації, Синанон, Біле Братство.
Рекомендуємо розглянути конкретні культи на прикладі Церкви уніфікації, Сайєнтологічної церкви, Руху Харе Крішна та Віри багаї як найзначніших та найвпливовіших сект, що з'явилися й в Україні.
Церква уніфікації. Жодний релігійний культ у СІЛА не збуджує стільки пристрастей і дискусій, як Церква уніфікації. Послідовники цієї церкви (му-ніти — за ім'ям керівника Муна) постійно тиняються на аеродромах, вокзалах і вулицях, продаючи квіти, солодощі, морозиво або жебракуючи, щоб дістати ма¬теріальні засоби для "об'єднання людства в єдину божественну сім'ю". Глава церкви Сан Мен Мун дав¬но стоїть у ряду знаменитих фігур. Докладніше зупи¬нимося на історії цієї особи.
Народився Мун на півночі Кореї 1920 р., одержав освіту в пресвітеріанській місії. Пізніше відвідував церкву п'ятидесятників. У Великодню неділю 1936 р., як твердить Мун, відбулася його зустріч з Ісусом Христом, який признався, що місія, яку він взяв на себе близько 2000 років тому, не вдалася, і Мун по¬винен її завершити. Наприкінці 40-х років Муна за¬суджено за зґвалтування. Під час Корейської війни його звільнено американськими військами. Він втік до Південної Кореї, де і заснував "Асоціацію святого духа для уніфікації світового християнства" (скороче¬но — Церква уніфікації). 1955 р. Мун потрапляє на лаву підсудних за те, що практикував в общині риту¬альний секс; проти нього свідчило півтора десятка жінок. З однією із спокушених ним студенток для припинення скандалу він змушений був одружитися.1973 р. Мун прибув у СІЛА, щоб поширити своє вчення, викладене у книзі "Божественний принцип". Мун вважає сім'ю творінням нечистої сили, оскільки Єва согрішила (в буквальному й побутовому розумін¬ні) з сатаною, що прийняв було вигляд змія, і прирекла людський рід на довгі страждання. Христос (другий Адам), як і наші прародичі — Адам і Єва, народже¬ний безгрішним, але не встиг виконати свою місію — вступити у шлюб з ідеальною земною жінкою і поро¬дити очищених від гріха "досконалих" дітей. Оскільки Мун також безгрішний, то разом зі своєю дружиною він складає справжню сім'ю. Тільки вступивши до неї, людина може врятуватися. А справжні батьки і родичі є представниками сатанинського, гріховного світу. І хоча Мун не бере прямої участі у створенні "досконалого" потомства, він визначає сумісність мо¬лодих людей один до одного в сексуальних стосунках і проводить масові шлюби, причому деякі молодята зустрічаються за кілька днів до весілля, а деякі спіл¬куються через перекладача. Свою книгу Мун афішує як "Завершений заповіт", що містить відкоригований план спасіння. Проте провідні американські теологи рішуче відкидають причетність вчення Муна до хрис¬тиянства та його витоків. Особливо енергійно його критикують іудаїсти, вказуючи на наявність відверто антисемітських висновків у його творі.
Способи і методи мунітів щодо залучення нових членів секти різноманітні. Серед них — спеціальні мі¬сіонери, які можуть підійти до людини на вулиці й заговорити з нею про все, що її цікавить, — спорт, політику, релігію, їхня тактика полягає в тому, щоб завоювати увагу й довір'я. Вони здатні загіпнотизува¬ти людину, після чого вона поступово втрачає свою особистість і стає психологічно беззахисною. В му¬нітів у цьому процесі особливу роль відіграють багатогодинні лекції, коли на слухачів цілеспрямовано діють повторення, монотонність і ритм. Це ті самі фактори, які присутні й у техніці гіпнозу. Методика обробки новачка, впливу на його світовідчуття поля¬гає в такому: на нього "навалюються" виснажливі, часто повторювані заходи, що викликають особливий гіпнотичний стан, при якому стираються колишні ін¬тереси, тривоги, бажання, цілі — вкрай ослаблюється той психологічний панцир, який раніше захищав лю¬дину від некритичного сприйняття чужого впливу.