Законодавча база рекламної діяльності в Україні
3. Подавати відомості або закликати до дій, які суперечать чин¬ному законодавству, завдають чи можуть завдати шкоди довкіллю, здоров'ю або життю людей, а також спонукають до нехтування за¬собами безпеки.
4. Використовувати засоби й технології, які безпосередньо впливають на підсвідомість споживача.
5. Удаватися до тверджень, образливих для осіб, які не корис¬туються продукцією, що рекламується.
6. Використовувати або імітувати зображення Державного гер¬ба, Державного прапора та звучання Державного гімну України, зо¬браження державних символів інших держав та міжнародних орга¬нізацій, а також офіційні назви державних органів України, крім випадків, передбачених законодавством.
7. Рекламувати продукцію, що підлягає обов'язковій сертифі¬кації, або продукцію, виробництво чи реалізація котрої потребують спеціального дозволу (ліцензії), за відсутності таких.
8. Уміщувати зображення будь-якої фізичної особи або викори¬стовувати її ім'я без її згоди.
9. Імітувати (копіювати чи наслідувати) художнє вирішення, текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, що використовуються в рекламі іншої продукції, якщо інше не передбачено законодавст¬вом України про авторське право та суміжні права.
10. Використовувати безплатні номери телефонів міліції, швид¬кої медичної допомоги, пожежної охорони та інших аналогічних служб для реклами.11. Ведучі, диктори та інші учасники телерадіопередачі за ме¬жами рекламного часу не мають права спеціально демонструвати товари чи продукцію або характеризувати їхні споживчі якості як прямо, так і опосередковано (за допомогою одягу, оформлення те¬лестудії, зображення тощо). Телерадіопрацівникам забороняється маскувати рекламу під інформацію, зокрема називати реквізити ви¬робника продукції чи послуг (адресу, контактний телефон, рахунок), повідомляти комерційні ознаки товару чи послуг.
12. Розміщувати зовнішню рекламу методом фарбування, нак¬леювання на поверхнях елементів вуличного обладнання, будівель та споруд, якщо інше не передбачене угодою з їхніми власниками; на пішохідних доріжках, алеях зі знищенням зелених насаджень; розміщувати зовнішню рекламу в приміщеннях органів влади, дош¬кільних закладів освіти, середніх загальноосвітніх шкіл та спеціаль¬них загальноосвітніх закладів (це правило не поширюється на соці¬альну рекламну інформацію); у (на) будівлях та спорудах, що мають історико-культурну цінність.
13. Розповсюджувати рекламу через радіотрансляційні або інші звукові мережі оповіщення пасажирів у транспортних засобах гро¬мадського користування, на станціях метрополітену, вокзалах, пор¬тах, аеропортах (за винятком соціальної рекламної інформації).
14. Призупиняти для показу реклами демонстрацію художніх та документальних фільмів у кінотеатрах, відеосалонах та інших зак¬ладах, де здійснюється публічний показ кіно-, відео-, слайд-фільмів.
15. Реклама не повинна містити описів або зображень неповно¬літніх у небезпечних ситуаціях чи за обставин, що в разі їхньої імі¬тації можуть завдати шкоди неповнолітньому або іншим особам, а також інформації, яка сприяє легковажному ставленню неповноліт¬ніх до небезпечних для здоров'я та життя ситуацій. Забороняється реклама з використанням зображень неповнолітніх, які споживають або використовують продукцію, призначену тільки для дорослих чи заборонену для придбання (споживання) неповнолітніми, а також реклама, орієнтована на легковір'я чи брак досвіду в неповнолітніх, реклама з використанням зображень справжньої або іграшкової зброї, звуковою імітацією стрілянини тощо.
Закон України «Про рекламу» в третьому розділі розглядає осо¬бливості рекламування деяких видів продукції, таких як лікарські засоби, тютюнові вироби, алкогольні напої, зброя, а також рекламу¬вання послуг, зв'язаних із залученням коштів населення, цінних па¬перів, а також порядок рекламування зниження цін на продукцію (розпродаж), рекламування тих видів підприємницької діяльності, які потребують спеціального дозволу.
Так, реклама лікарських засобів для дітей і неповнолітніх здійс¬нюється тільки з дозволу Міністерства охорони здоров'я України;