Групи та їх класифікація. Міжособистісні взаємини в групах
Групи та їх класифікація. Міжособистісні взаємини в групах
Для соціальної психології недостатньою є просто констатація певної кількості людей або навіть виділення в її межах яких-небудь стосунків. Соціальна психологія дослід¬жує насамперед закономірності поведінки та діяльності лю¬дей, зумовлені їх належністю до реальних соціальних груп. Наголошується на аналізі змістової характеристики груп, виявленні специфіки впливу на особистість конкретної со¬ціальної групи. Значущість групи для особистості полягає передусім у тому, що група є певною системою діяльності, її суб'єктом, включеним у систему суспільних відносин. Єд¬ність змісту й форм діяльності породжує спільність психо¬логічних рис групи, передовсім «групової свідомості». Та¬кими рисами можна вважати групові інтереси, потреби, нор¬ми, цінності, цілі. Кожний член групи усвідомлює свою належність до групи завдяки привласненню цих характе¬ристик, усвідомленню психологічної спільності з іншими членами цієї соціальної групи. Тому універсальним прин¬ципом входження до певної спільноти є формування усві¬домлення почуття «ми», що засвідчує належність до певної групи (хоча іноді цей феномен може бути й неусвідомлений). Саме тут виявляється специфіка соціально-психо¬логічного аналізу групи, що визначає риси, які роблять гру¬пу психологічною спільнотою і дають змогу кожному чле¬нові ідентифікувати себе з групою.
Соціальна діяльність, її конкретні види та форми є ос¬новним інтегруючим фактором і головною ознакою соці¬альної групи. Участь членів групи в спільній діяльності зу¬мовлює формування психологічної спільності між ними. Саме в цьому разі група стає об'єктом соціально-психологічного аналізу.
Основні параметри групи
Шляхом соціально-психологічного аналізу дослід¬жуються такі параметри групи, як її склад, структура, гру¬пові процеси, норми, цінності, санкції (табл.).
Перелік ознак для характеристики складу реальної групи залежить від типу її діяльності.
Це стосується і структури групи. Існує кілька формаль¬них ознак структури групи: структура комунікацій, структу¬ра керівництва, підлеглості та ін. Крім того, можна виділяти емоційну структуру групи, структуру міжособистісних сто¬сунків та її зв'язок із функціональною структурою групової діяльності. При розгляді групи як суб'єкта діяльності аналіз структури групової діяльності має включати аналіз функцій кожного члена групи. Співвідношення цих двох структур є співвідношенням «неформальних» та «формальних» взаємин у групі.
Серед групових процесів треба виділити ті, які органі¬зують діяльність групи. Це насамперед процеси групової динаміки, що відображають весь цикл життєдіяльності групи та її етапи: утворення, функціонування, розвиток і розпад. Процесами групової динаміки вважаються керівництво та лідерство, прийняття групових рішень, утворення групових норм, формування структури групи, згуртованість, конфлікти, тобто всі ті процеси, які фіксують і забезпечують психологічні зміни, що відбуваються в групі під час її існу¬вання. Важливий аспект групової динаміки - це розвиток групи, його якісно специфічні рівні, особливості різних па¬раметрів групової діяльності на кожному з цих рівнів.
Одним з важливих параметрів функціонування групи є групові норми. Це певні правила, відпрацьовані й прийняті групою. Поведінка членів групи здійснюється відповідно до групових норм, які виконують регулятивну функцію щодо діяльності групи. Норми тісно пов'язані з цінностями, бо всякі правила формулюються тільки на підставі відпрацю¬вання певного ставлення до соціальних явищ, що зумовлене місцем групи в соціальному середовищі, її досвідом в орга¬нізації певної діяльності.
Цінності різних соціальних груп не завжди збігаються. Норми як правила, що регулюють поведінку та діяльність членів групи, спираються саме на групові цінності. Зміст норм групи включає в себе і загальнозначущі норми, і спе¬цифічні, відпрацьовані конкретною групою. Взаємини інди¬віда і групи можна зрозуміти лише за умови визначення, які норми групи він приймає, а які відкидає, і чому він робить такий вибір. Групові норми сприяють підвищенню стабіль¬ності групи, вони не тільки впливають на членів групи, а й становлять основу соціального контролю.
Соціальний контроль - це система засобів впливу су¬спільства та соціальних груп на людину з метою регуляції її поведінки відповідно до прийнятих норм. Соціальний конт¬роль вирішує два завдання"- підгримує стабільність со¬ціальної структури та забезпечує її позитивний розвиток. Вплив соціального контролю найбільше відчувають особи, які демонструють поведінку, що не відповідає нормам або відхиляється від них. Залежно від типу таких відхилень гру¬па застосовує певні санкції до своїх членів. Характер цих санкцій залежить од рівня розвитку групи. Санкції можуть бути двох типів - позитивні і негативні, вони застосову¬ються з метою забезпечення виконання норм.Поведінка членів групи залежить від системи очікувань щодо виконання групових норм. Такі очікування (у соціаль¬ній психології вони мають назву експектацій - від англ. - очікування) - це різновид соціальних санк¬цій, що впорядковують систему взаємин і взаємодій у групі. На відміну від офіційних регуляторів поведінки в групі екс-пектації мають неформалізований і не завжди усвідомлю¬ваний характер. Вони характеризуються правом очікування від оточуючих поведінки, що відповідає їх груповому стату¬су, та обов'язком поводитися відповідно до обгрунтованих очікувань інших людей.