Розвиток когнітивної сфери підлітка

В усіх цих випадках причино¬вого мислення недостатньо. Вини¬кає необхідність у попередньому оцінюванні ситуації та відборі се¬ред багатьох варіантів таких, які мають суттєвий вплив на розвиток подій. Відбір при цьому здійсню¬ється через вибір декількох критеріїв для звуження «зони пошу¬ку». Мислення, яке робить такий вибірковий пошук, дає змогу ви¬рішувати складні, невизначені, проблемні ситуації, називають евристичним.

Евристичне мислення форму¬ється у 12-14 років. Вивчення ми¬слення дітей та підлітків показує, що, порівняно з молодшими шко¬лярами, підлітки по-іншому дослі¬джують проблемну ситуацію. Так, якщо в період між 9-11 роками, завдяки високій дослідницький ак¬тивності, діти ставлять багато по¬шукових запитань щодо різних ас¬пектів ситуації, то підлітки відразу концентрують свою увагу на одній або декількох гіпотезах. Це еконо¬мить час, допомагає більш заглиб¬лено опрацювати проблемні аспек¬ти. Таким чином, у підлітковому віці відпрацьовується вміння побу¬дувати проблемну ситуацію: від¬окремити проблему, критерії опти¬мального рішення, відділити головне від другорядного, ранжу-вати предмети і об'єкти за ступе¬нем важливості.

Розвиток соціально-психологічної характеристики особистості, характеру підлітка

Акцентуації характеру - це крайні варіанти норми, за яких окремі риси характеру надмірно посилені, завдяки чому підвищу¬ється чутливість організму люди¬ни до певного роду психогенних впливів.

Акцентуації найчастіше розви¬ваються в період становлення ха¬рактеру та згасають із віком. Осо¬бливості характеру при акцентуа-ціях виявляються не постійно, а лише в деяких ситуаціях, за певних обставин, і можуть зовсім не вияв¬лятися у звичайних умовах. Соціа¬льна дезадаптація при акцентуаці-ях або зовсім відсутня, або неве¬лика.

Залежно від ступеня виражен¬ня акцентуації поділяються на явні та приховані.

У підлітковому віці при явних акцентуаціях особливості характе¬ру загострюються, а з впливом пси¬хогенних чинників можливі пору¬шення адаптації, відхилення у по¬ведінці. Підліток демонструє свій тип характеру в сім'ї та школі, з однолітками та дорослими, у на¬вчанні та на відпочинку, у праці та розвагах, в умовах звичайних або у складних ситуаціях. Усюди та завж¬ди гіпертимний підліток надто енергійний, шизоїдний ховається від оточуючих, істероїдний нама¬гається привернути до себе увагу інших. З віком особливості харак¬теру залишаються яскраво вираже¬ними, хоча іноді компенсуються та не заважають адаптації.

Приховані акцентуації більш відповідають звичайним варіантам норми. У звичайних умовах, риси певного типу характеру виражені мало або зовсім ні. Але акцентуйо-вані риси іноді яскраво виявляють¬ся в екстремальних життєвих ситу¬аціях під впливом психічних травм. У таких випадках не спостерігаєть¬ся помітна соціальна дезадаптація, але з метою швидкого подолання таких моментів необхідно знати, за яким типом акцентуації підліток відреагує на психогенні впливи се¬редовища.

Розвиток особистості підлітка

Вступ дитини в підлітковий пе¬ріод характеризується якісним по¬штовхом у розвитку самосвідомості. У підлітка починає формуватися позиція дорослої людини. Навіть, якщо ця позиція ще не відповідає об'єктивному статусу підлітка в житті, але її поява означає, що під¬літок суб'єктивно вже ввійшов у нові стосунки з оточуючим світом дорослих, зі світом їхніх цінностей, мотивів поведінки та діяльності.

Виникнення потреби у пізнанні власних особливостей, цікавість до себе та роздуми про себе - харак¬терна особливість дітей підлітково¬го віку. До аналізу своєї особистості підліток звертається як до засобу, який допомагає в організації сто¬сунків та діяльності, у досягненні особисто значущих завдань у тепе¬рішньому та майбутньому.

Соціально-регулююча функція роздумів про себе виявляється в тому, що підліток спочатку звертає увагу на свої недоліки та має потре¬бу в їх подоланні, а вже згодом - на особливості особистості в цілому, свої можливості та переваги.

Важливий стимул виникнення у підлітка міркувань про себе - його потреба мати повагу в колі однолітків та прагнення знайти близьких товаришів, друга. Підлі¬ток починає порівнювати себе з оточуючими людьми: однолітками, батьками, дорослими. Таке порів¬няння надає підліткові знань про інших людей, особливості їхнього характеру та поведінки.Уявлення про інших людей та самого себе не завжди реалістичні. У багатьох підлітків самооцінюван-ня деяких якостей завищене. На цій основі іноді виникає уявлення про несправедливе ставлення до підлітка дорослого, наприклад, батьків або вчителя. Це може при¬вести до виникнення у підлітка афекту та комплексу специфічних особливостей: з'являється образ¬ливість, підозріливість, недовірли¬вість, іноді агресивність і завжди - надмірно підвищена чутливість до оцінок інших. На перші невдачі підліток, як правило, реагує афек-тивно, а хронічні невдачі підви¬щують невпевненість у собі. У де¬яких підлітків знижується рівень домагань, а у деяких з'являється ба¬жання обов'язково подолати труд¬нощі, довести можливість цього собі та «усім».