Соціально-психологічний клімат колективу

Просторові межі конфлікту визначаються місцезнаходженням його учасників (квартира, вулиця, дім, робота).

Параметри часу конфлікту пов’язані з його тривалістю, включаючи початок і закінчення.

Як правильно підмічено літературознавцями, конфлікт має: зав’язку, розвиток, кульмінацію і розв’язку. Додамо до цього післяконфліктний синдром як психологічний досвід, результат і стан після розв’язання конфлікту.

Зав’язка – це публічне виявлення антагонізму як для самих сторін конфлікту, так і для сторін спостерігачів.

Конфлікт може розвиватися явно або приховано. Явно – в тому разі, коли сторони відкрито заявили про свої суперечності. Приховано – коли сторони не заявили про свої протиріччя, але через дії чи невербальну поведінку здогадуються або точно знають, що перебувають у стані конфлікту.

Прихований період конфлікту ще називають латентним чи інкубаційним. Прихований період розвитку конфлікту рано чи пізно переходить у явний або оголошений, якщо “передчасно” не втрутиться “третя сила”. Тривалість прихованого періоду не може бути спрогнозована, бо перехід його в явний залежить від кількості набраної “конфліктної енергії” сторін і зовнішнього подразника, який дестабілізує саморегуляцію (“відпустить гальма”).

Початок конфлікту пов’язаний з трьома умовами :

перший учасник конфлікту свідомо і активно діє, щоб нанести збиток іншому учасникові шляхом фізичних дій, заяв і т.д.;

другий учасник усвідомлює, що дії спрямовані проти нього;другий учасник у відповідь приймає активні дії проти ініціатору конфлікту; З цього моменту можна вважати, що конфлікт розпочався.

Конфлікт виникає лише тоді, коли сторони почнуть активно протидіяти одна одній, переслідуючи кожна свою мету. Тому конфлікт завжди починається як двостороння поведінка і їй, як правило, передують ініціативні дії однієї із сторін, що виступає в якості призвідника конфлікту.

Основні елементи конфлікту:

два учасника чи дві сторони конфлікту;

взаємонесумісність цінностей і інтересів сторін;

поведінка, спрямована на знищення планів і інтересів протилежної сторони;

використання сили для впливу на іншу сторону;

протипостава дій, поведінки сторін;

стратегія і тактика конфліктної взаємодії;

особисті особливості учасників – агресивність, авторитетність і ін.;

характер зовнішнього середовища, присутність третьої особи і т.д.

Динаміка розвитку конфлікту:

виникнення конфліктної ситуації;