Психологічний аналіз деструктивних взаємин у сім’ї

Всього100

З усіх пар ті, що перебували у шлюбі до 3 років, становили 62 %.

Аналізуючи причини розпаду шлюбу, а також фактори, які впливають на за-доволеність шлюбом, нами було виявлено, що в подружніх парах, орієнтованих на розлучення, присутній такий дестабілізуючий фактор, як напруженість в сі-мейних відносинах. Після проведення попередньої бесіди з респондентами, а та-кож після проведення методик “Типовий сімейний стан” та “Аналіз сімейної три-вожності”, була виявлена залежність наявності подружньої напруженості від ста-жу шлюбу.

Як показали дослідження, в опитаних нами подружніх парах “піки” напру-женості припадають на перший-другий та на п’ятий-шостий роки подружнього життя.

Якщо розглядати показники напруженості за окремими шкалами, то можна виділити такі тенденції:

- загальна незадоволеність (шкала У) спостерігається в 72% опитаних пар;

- нервово-психічне напруження (шкала Н) виявлене у 64% пар;

- сімейна тривожність (шкала Т) характерна в 56% пар респондентів.

Отримані дані представлені в діаграмі 1.

Діаграма № 1.

РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ ПО ШКАЛАХ

ТИПОВОГО СІМЕЙНОГО СТАНУ (%).

Результати показали, що по всіх шкалах, крім шкали У (загальна незадово-леність) кількісні показники напруженості і тривожності переважають у чолові-ків. Слід зазначити, що наші результати підтвердили отримані раніше дані про сильнішу реакцію ( емоційну, психічну, вольову) чоловіків, ніж жінок.

Проведене нами дослідження дає можливість констатувати сімейну напру-женість як фактор дестабілізації шлюбу, який приводить подружжя до орієнтації на розлучення, в 33% подружніх парах, що становить 66 відсотків всіх опитаних подружніх пар.

Орієнтація на розлучення як метод вирішення сімейних проблем нами дослі-джувалась за допомогою методики “ Установки в подружній парі”. Крім основної шкали (шкала № 5 – “Відношення до розлучення”), яка показує лояльне відно-шення подружжя до факту розпаду шлюбу, ми якісно обробляли інші основні шкали і при допомозі аналізу неспівпадання більшості установок в подружній па-рі робили висновок про наявність в сімейних стосунках напруженості, яка в свою чергу призводить до виникнення конфліктних ситуацій в сім’ї.

Проведене тестування показало, що зі всіх опитаних подружніх пар 70% від-носиться до розлучення позитивно,18% вважають розлучення крайньою мірою у вирішенні долі сім’ї, 10% опитуваних не визначили свою позицію щодо розлу-чення, і лише 2% категорично відмовляються від цього способу вирішення сі-мейних проблем.

Якщо проаналізувати відношення до розлучення в залежності від статі, то помічається така тенденція: 80% всіх опитаних чоловіків відносяться до розлу-чення позитивно, 12% вважають його крайнім способом вирішення проблем, 6% не визначили свою позицію, і лише 2% виявило негативне ставлення до розлу-чення. Що стосується всіх опитаних жінок, то виявлено, що позитивно відносять-ся до розлучення 84%, 6% вважають крайнім заходом, 8% не визначили свою по-зицію, 2% виявили негативне ставлення до розлучення.

Визначивши позиції партнерів щодо розлучення, нами був зроблений якіс-ний аналіз установок на сімейне життя в подружніх парах. Слід зазначити, що розбіжності в поглядах і установках кожного з членів подружжя ведуть за собою цілий ряд негативних елементів. Неспівпадання установок позначається на пси-хологічному кліматі в сім’ї, утворюючи зони конфліктів, що в свою чергу при-зводить до порушення стійкості подружніх взаємин.