Психологічний аналіз деструктивних взаємин у сім’ї

Важливим завданням, що стоять перед дослідниками сім’ї є вивчення дже-рел напруженості в сімейних стосунках, сімейних конфліктів, психологічних ас-пектів тих хронічних непогоджень, сварок, які призводять до дезорганізації сі-мейного життя і, в кінцевому результаті, до розлучення.

В.О.Сисенко виділяє фактори, які лежать в основі сімейних конфліктів і пов’язані з деякими незадоволеними потребами партнерів:

- потреба в збереженні і підтримці почуття власної гідності. Образи і кривди виникають тоді, коли проявляється зневага до людини, неповажливе, грубе став-лення до неї. В сімейному житті ця потреба може бути задоволена, так як ми лю-бимо тоді і того, хто сам нас любить і цінить;

- потреба в довірливо-дружніх стосунках і спілкуванні всієї сім’ї. Людина потребує вільного, спонтанного вираження своїх почуттів, емоцій, переживань, своїх думок і роздумів. Для сучасної людини немає нічого важчого, ніж відсут-ність можливості поділитись. Їй необхідне інтимне, емоційно-позитивне, довір-ливе спілкування;

- потреба в сексуальному задоволенні. Якщо в шлюбі не задовольняється се-ксуальна потреба одного з партнерів, то можливі різні негативні наслідки: зрада, статева холодність жінки, думки про розлучення. Таким чином, стабільність сі-мейних взаємин ставиться під загрозу.

Люба людина в житті стикається з ситуацією, коли задоволення її бажань і потреб утруднено чи блоковано. Стан дефіциту визначається як депривація. Де-привація в сім’ї – це такий стан одного з членів, коли інші члени сім’ї не в змозі (або не хочуть) задовольняти його потреби, що, в свою чергу, викликає стан пси-хологічної напруги і часто може приводити до дуже негативних наслідків як для самого члена сім’ї, так і для його оточення.

Теоретичний аналіз проблеми дослідження, недостатня її розробленість і ак-туальність спонукали нас до проведення дослідження, метою якого було вивчен-ня особливостей формування орієнтацій на розлучення і деструктивний розвиток сім’ї.

Дослідження проводилось на молодих подружніх парах. Вибіркову сукуп-ність становили 100 чол. (50 подружніх пар).

Для дослідження показників сумісності подружжя, адаптованості партнерів, якості шлюбу були використані: Тест-опитувальник “Задоволеність шлюбом” (Століна, Романова, Бутенко), “Установки в сімейній парі”, “Розподіл ролей в сім’ї”, “Спілкування в сім’ї”.

Для дослідження дестабілізуючих факторів в сімейних відносинах, аналізу емоційного стану партнерів використовувалась методика “Аналіз сімейної триво-ги”.

В складному комплексі причин, які викликають дезорганізацію сімейних стосунків і розпад сім’ї, значне місце займає сімейна напруженість, яка, в свою чергу, веде до незадоволеності різними аспектами шлюбу. Для того, щоб виявити “піки” подружньої напруженості потрібно зупинитись на соціально-демографічних характеристиках опитуваних.

Соціально-демографічна характеристика респондентів вивчалась за допомо-гою “Психограми подружньої пари”, яка включала в себе запитання таких напря-мків:

- питання соціально-демографічного характеру;

- питання про матеріальне та фінансово-економічне становище сім’ї;

- питання про характер взаємовідносин з оточуючими (батьками, родичами, друзями, знайомими).

Розподіл респондентів за віком і статтю представлено в таблиці № 1.

Таблиця № 1.