Психологія тероризму

Ісламські фундаменталісти переконали весь світ у тому, що є народом, що бореться проти утисків. Їхня пропаганда чітко спрямована на здійснення їхніх цілей. Вони ясно дали зрозуміти, що використовують будь-які засоби для досягнення перемоги. Релігійні лідери ісламу і політичних керівників Ірану, Сирії і Лівії говорять про те, що вони знаходяться в стані війни з Ізраїлем, США, Великобританією й іншими колишніми колоніальними державами, наприклад, із Францією. Так вони виправдують свої акції по підтримці міжнародного тероризму. Проте якщо ісламські держави знаходяться в стані війни, вони повинні підпорядковуватися нормам, що регулюють поведінку воюючих сторін; і дія цих норм повинна поширюватися не тільки на регулярні армії, але і на виступаючі в їхнє ролі терористичні організації й усе, що з ними пов'язано. Терористи повинні відповідати за свої дії. Під час будь-якого збройного конфлікту повинно зберігатися розходження між убивством на поле бою і знищенням мирних громадян і військовополонених. Такий поділ важливо як при веденні традиційної війни, так і при революційних вибухах. Байдужність до засобів досягнення цілі, що відрізняє багато збройних рухів, зокрема те, що проголосив Аятолла проти США, повинно поступитися місцем етичним нормам, що будуть регулювати боротьбу таких рухів. При цьому етичні стандарти повинні бути як можна більш близькими до норм міжнародного права. Якщо правові норми неадекватні сучасній обстановці і незастосовані до борців за свободу, світове співтовариство повинне їх переглянути. Якщо країна не може випливати нормам, що регулюють збройні конфлікти, вона все рівно повинна відповідати і бути готової до наступної відплати за аморальні дії. Як можна підсилити дієвість норм міжнародного права? Країни, що приєдналися до конвенцій ООН, об'єднують зусилля в переслідуванні злочинців і зобов'язуються до їхньої взаємної видачі. Країни, що не приєдналися, не взяли на себе таких зобов'язань. Як переконати їх приєднатися до угод? Принцип, укладений у старому прислів'ї "сильний завжди правий", не одобрюється сучасною мораллю. Він, проте, відбиває реальне положення в міжнародних відношеннях. Якби Німеччина перемогла в Другій Світовій війні, не відбулося б Нюрнбергського процесу, і військові злочинці не відповідали б за порушення Женевської конвенції 1929 року. Якби Японія перемогла у війні проти Сполучених Штатов, американці несли би відповідальність за використання ядерної зброї в Хіросімі. Лаври дістаються переможцю. Нація повинна підтримувати своє існування, виживати. Хоча країна неофіційно підтримує терористів, підготовляє їх, дає захисток, будь-яка акція, почата проти її, буде розглянуті як агресія і викликає справедливу самооборону. З цієї причини країни не можуть знайти належних методів по боротьбі з тероризмом. Мабуть США і сильніші європейські країни повинні прикласти зусилля й об'єднатися в боротьбі з терористичною погрозою.

НЕ ІСНУЄ ПРОСТИХ РІШЕННЬ

Рішення проблеми тероризму не прості і не однозначні. Терористи і їхні дії повинні бути прив'язані до закону. Це повинно бути зроблене в контексті як національного, так і міжнародного права. США повинні бути готові відповісти тим, хто уможливлює терористичне насильство -країнам підтримуючих терористів і предоставляющим їм захисток. Якщо один із трьох чинників, на основі яких існують терористичні організації (гроші, зброя і захистки), буде ліквідований, стане можливим дестабілізувати систему, у якій вони існують. Це повинно бути зроблене в рамках міжнародного права, за згодою широкого кола впливових держав або під егідою ООН. Діяти іншим образом значило б підвестися подібно терористам на шлях безправ'я, і це було б справжнім варварством. Незважаючи на те, що терористи схильні до невмотивованої жорстокості, що наполяжуть злочинцями є лідери держав, що використовують їхньої послуги у своїх зовнішньополітичних цілях. Звернемо увагу на такі факти. Хоча війна в Кореї закінчилася більш сорока років тому, американські війська дотепер залишаються в цій країні, через погрозу з боку Китаю. Війна у В'єтнамі була програна багато в чому изза того, що американці не атакували северовьетнамскую столицю, побоюючись залучення в конфлікт СРСР. Проте в боротьбі з тероризмом США не можуть побоюватися прямої сутички з Іраном, Сирією, Лівією, Суданом і будь-якою іншою країною, що підтримує акти терору проти мирних громадян. Якщо США не можуть уплинути на світове співтовариство і знайти консенсус із впливовими державами, вони повинні прийняти власні резолюції проти терору. Серйозність терористичної погрози не може ігноруватися ні США, ні іншими країнами. Рішучість прийняти необхідні міри, хоча вони суперечать узвичаєному погляду на безпеку державних меж, може бути реалізована в рамках нових міжнародних законів і з новим поглядом на їхню дієвість і придатність.

ЛІТЕРАТУРАBodansky, Y. (1993). Target America: Terrorism in the U. S. today. New York, NY: S. P. I. Books/Shapolsky Publishers, Inc. Bordewich, F. M. (1995). A Holy war heads our way. Reader's Digest, 7680. Conway, R, & Siegelman, J. (1978). Snapping: America's epidemic of sudden personality change. New York: J. B. Lippincott Company. Denton, J. (June 25, 1985). International terrorismThe nuclear dimension. Speech delivered to the Nuclear Control Institute Conference on Nuclear Terrorism at the Sheraton Carlton Hotel, Washington, D. C. Also published in Terrorism: An International Journal, 9(2), pp. 5160. Funk&Wagnalls, Inc. (1979). International law. Funk and Wagnalls New Encyclopedia, 13 Gibbs, J. P. (1989). Conceptualization of terrorism. American Sociological Review, 54, 329240 Goertzel, T. (1988). The ethics of terrorism and revolution. Terrorism: An International Journal, 11, 112. Hoffer, E. (1981). The true believer: Kumamota, R. (1991). Diplomacy from below: International terrorism and American foreign relations 19451962. Terrorism:An International Journal, 14,3148. Laffin, J. (1988). Holy war: Islam fights. London: Grafton Books. Miller, R. (1988). The literature of terrorism. Terrorism: An International Journal, 11,6387. Murphy, J. F. (Copyright 1990 Taylor and Francis). The need for international cooperation in combating terrorism. Terrorism: Olson, P. A. (1988, Summer). The terrorist and the terrorized: Some Psychoanalytic considerations. The Journal of Psychohistory, 76(1), 53,54. Pluchinsky, D. A. (1991). Middle Eastern Terrorism in Europe: Trends and prospects. Terrorism: An International Journal, 14, 6776. Revell, O. B. (1991). Structure of counterterrorism planning and operations in the United States, Federal Bureau of Investigation, Washington, D. C. Terrorism: An International Journal, Saper, B. (1988). On learning terrorism. Terrorism: An International Journal, 11, 1327. Taylor, J. , & Francis, B. (1989). Iran's Islamic fundamentalism and terrorism: A view from the pulpit. Terrorism: An International Journal, 12,401416. U. S. Department of State. (1990). Patterns of global terrorism: 1990. Terrorism: An International Journal, 14, 253278. U. S. Department of Justice, FBI. (1990). Terrorism in the United States 1990. Washington, DC: Terrorist Research and Analytical Center, Counterterrorism Section, Criminal Investigative Division. Volkam, V. D. (1985). The need to have enemies and allies: A developmental approach. Political Psychology, 6(2), 219247. Wege, C. A. (1991). The Abu Nidal Organization. Terrorism: An International Journal, 14, 5966. Переклад з англійського А.Сахарнова