ПСИХОЛОГІЯ

3. Конкретна наукова методологія (сукупність методів, форм, принципів дослідження в конкретній науці).

4. Дисциплінарна методологія, що стосується частини науки (дидактика).

5. Методологія міждисциплінарних досліджень.

Розглядаючи перший рівень методологи (філософсь¬кий), українська національна педагогіка передусім спира¬ється на праці українських філософів К. Ставровецького, Г. Сковороди, С. Гогоцького, П. Юркевича, Д. Чижевського, В. Лосевича, О. Потебні, філософські ідеї Т. Шев¬ченка, П. Куліша, І. Франка та ін. Певну цінність мають ідеї української народної філософії: нескінченність світу, вічна змінюваність життя, людина — центр світобудови; природа, як матір — її треба любити; земля — наша году¬вальниця; хліб — усьому голова; свобода — найбільша цінність для людини; кожна людина має жити по праці та ін. Українська народна філософія утверджує культ люди¬ни і природи.

Компонентами методологічних рівнів є: загальні зако¬ни філософії, зокрема теорії пізнання; закони логіки, за¬кономірності психологи; закони і закономірності педаго¬гіки; методи дослідження; вчення класиків педагогіки.

Зазначені рівні методології утворюють систему, в ме¬жах якої наявна певна супідрядність, причому філософсь¬кий рівень є змістовою основою будь-якого методологічно¬го знання, визначаючи світоглядні підходи до процесу піз¬нання й перетворення дійсності.

У процесі педагогічного дослідження, організованого з метою отримання нових фактів, використовують систему методів науково-педагогічного дослідження.

Метод науково-ледагопчного дослідження — шлях вивчення й опанування складними психолога-педагогічними процесами формування особистості, встановлення об'єктивної закономірності ви¬ховання і навчання.

Організовуючи дослідження, необхідно оптимально по¬єднувати комплекс методів, маючи на увазі, що таке по¬єднання покликане забезпечити отримання різнобічних ві¬домостей про розвиток особистості, колективу або іншого об'єкта виховання чи навчання, а використовувані мето¬ди повинні забезпечити одночасне вивчення діяльності, спілкування та інформованості особистості. При цьому задіяні методи мають відображати динаміку розвитку окре¬мих якостей як на певному віковому відрізку, так і впро¬довж усього процесу дослідження, забезпечити постійне отримання відомостей про учня з якнайбільшого числа джерел, від найкомпетентніших осіб, які постійно спілку¬ються, взаємодіють з ним, що дасть змогу аналізувати не лише перебіг процесу, його результати, а й умови, в яких він відбувається.

Найчастіше в педагогічних дослідженнях використову¬ють розкриті нижче методи:

Метод педагогічного спостереження — спеціально ор¬ганізоване сприймання педагогічного процесу в природних умовах. Розрізняють спостереження пряме й опосередко¬ване, відкрите й закрите, а також самоспостереження. Ор¬ганізовуючи спостереження, важливо мати його план, ви¬значити термін, фіксувати результати. Спостереження по¬винно бути систематичним. Якщо педагог тільки реєструє поодинокі факти, що впадають у вічі, то поза його увагою залишаються вихованці, які прагнуть приховати свою внутрішню позицію. За зовнішньою поведінкою треба вмі¬ти побачити справжні причини, а за словом — справжні мотиви.Достовірні відомості дає тільки тривале спостережен¬ня за вихованцем в усіх видах його діяльності. Досвідче¬ні педагоги намагаються бувати там, де й їхні учні. Нерід¬ко у схожих умовах учень поводиться по-різному: на од¬ному уроці він активний і уважний, а на іншому — па¬сивний і неуважний. У таких випадках ретельно порівнюють дані спостережень, з'ясовують причини роз¬ходжень, які нерідко зумовлені різним ставленням до уч¬ня педагогів.

З метою забезпечення об'єктивності спостереження здійснюють за допомогою технічних засобів: звуко- або відеозапис уроків, позакласних виховних заходів, різних видів діяльності учнів. Для цього використовують і замкнену телевізійну систему, і спеціальні класи, в яких спостереження ведеться через віддзеркалювальну стінку. Прихова¬не спостереження ефективніше, оскільки дає змогу фіксу¬вати природну поведінку школяра, унеможливлює вплив педагога на дітей.

Оцінюючи педагогічне спостереження як загалом ефек¬тивний метод науково-педагогічного дослідження, слід ма¬ти на увазі, що він не повною мірою забезпечує проник¬нення в сутність явищ, що вивчаються, дії учнів. Небагато інформації дають спостереження й для висновків про мо¬тиви дій і вчинків школярів. Тому існує потреба поєднан¬ня спостереження з іншими методами дослідження, зок¬рема з бесідою, анкетуванням.