Відчуття та діяльність

При створенні технічних пристроїв для фіксації тих чи інших властивостей навколишнього світу людина здебіль¬шого наслідувала природу. Згадаймо, наприклад, аналогії у будові ока і фотоапарата.

Наведені Мюллером факти реагування рецептора на не¬адекватні подразники пояснюються тим, що рецептор, функ¬цією якого є отримання інформації із середовища, виріз¬няється високою чутливістю і реагує на широке коло подразників. Але його реакція на неадекватні подразники незрів¬нянно менш виразніша, ніж на адекватні. Так, електричний струм, діючи на око, викликає не диференційоване зорове відчуття, яке не можна порівняти з тонким відчуттям, що його породжують електромагнітні коливання.

Чуттєві образи невіддільні від предметів, що їх викли¬кають. Тому людина звичайно не розрізняє предмет, що сприймається, та його образ. Проте таке розрізнення дуже важливе, бо чуттєві образи завжди бідніші й обмеженіші порівняно з відображуваними в них предметами та яви¬щами. По-перше, у фізичному світі є об'єкти, які не сприй¬маються без спеціального обладнання, наприклад мікроор¬ганізми. По-друге, об'єкти можуть бути сприйняті хибно, про що свідчать ілюзії та помилки сприймання. По-третє, змістовність і глибина чуттєвого відображення в різних лю¬дей неоднакові залежно від попереднього досвіду, теоретич¬них знань, рівня мислення, мотивації тощо. Індивідуальні відмінності у відчуттях та сприйманні свідчать про мож¬ливість розвитку цих психічних процесів, завдяки чому лю¬дина може отримувати більш повні та різні знання, доско¬наліше пристосовуватися до дійсності та змінювати її. Наяв¬ність розбіжностей між фізичним світом та його чуттєвим відображенням вимагає знань властивостей і закономірнос¬тей цього відображення, щоб ураховувати їх на практиці.

Властивості та закономірності відчуттів. Відчуття як еле¬ментарне відображення матеріального світу закономірно від¬биває основні характеристики предметів і явищ — якісні, кількісні та просторово-часові. У цих закономірностях яск¬раво проявляється природа чуттєвих образів, які є суб'єк¬тивним відображенням об'єктивного світу.

Головною характеристикою відчуттів, у якій виявляється їх специфічність, зумовлена фізично-хімічними властивос¬тями адекватних для відповідного аналізатора подразників, є їхня якість. Неповними є уявлення про наявність у люди¬ни лише п'яти органів чуття — зору, слуху, смаку, нюху та дотику. Насправді відчуттів та їхніх аналізаторних апаратів у людини значно більше. Самостійним різновидом с темпера¬турні відчуття, що відіграють важливу роль у процесах теп¬лообміну між організмом і середовищем. Спільними для різних органів чуття с больові відчуття, які виникають унаслідок дії занадто сильних подразників, але мають і свої самостійні рецептори. Інформацію про рух і положення на¬шого тіла та про властивості предметів, з якими ми діємо, дають м'язово-суглобові відчуття (кінестетичні та статичні), їх рецептори містяться у м'язах, суглобах І зв'язках. Важливу роль у просторовому аналізі відіграють вестибуляторш від¬чуття, органом яких є півколові канали та отолітовий апарат вуха.'Проміжне положення між дотиковими та слуховими відчуттями займають вібраційні відчуття. Нарешті, різно¬манітну інформацію про внутрішній стан людини дають ре¬цептори, розташовані в органах і тканинах організму.

Органи чуття і рецептори щомиті отримують, фільтру¬ють, перетворюють і передають у мозок величезні потоки інформації, яка дає можливість орієнтуватися у світі. Але для деяких життєво важливих факторів у людини немає відповідних органів чуття, бо вони виникли внаслідок тех¬ногенних впливів людини на середовище. Брак відповідних відчуттів заважає, наприклад, деяким людям, які живуть у зоні радіаційного забруднення, усвідомити небезпеку та за¬побігти їй.

Людство успішно долає обмеженість інформації, котру несуть органи чуття. Застосовуються технічні пристрої, що

розширюють діапазон факторів довкілля, які сприймаються людиною. Завдяки пристроям, що продовжують органи чут¬тя, людина сприймає і напругу електромагнітного поля, і ультразвукові хвилі, й іонізуюче випромінення.У відчутті відбиваються загальні властивості подразників того чи іншого виду й особливі прояви цих властивостей у конкретному предметі. Наприклад, сітківка ока перетворює у фізіологічні процеси електромагнітні хвилі - - це прояв загальної функції рецепторів, спроможних збуджуватися під дією електромагнітного поля. Водночас кожної хвилини ре¬цептори сітківки збуджуються внаслідок дії хвиль певної довжини, завдяки чому виникає відчуття певного кольору. Прикладом якостей відчуттів у більш вузькому розумінні є різні кольорові тони та відтінки, звуки різної висоти і темб¬ру, певні запахи, смаки тощо.

Якість відчуття залежить-не тільки від природи подраз¬ника, а й від нервово-психічного стану людини, наявної установки, схильності до навіювання тощо.