Психологічна допомога молоді в умовах соціально-економічної кризи
В суспільстві перехідного періоду, в умовах соціальної та економічної кризи надзвичайно загострюються не лише різноманітні соціально-економічні труднощі, а й численні психологічні проблеми людей, які потребують психологічної, а часом і психотерапевтичної допомоги. Досвід роботи автора в "Громадській приймальні" Київської соціальної служби для молоді показує, що хоча більшість психологічних проблем людей є типовими, все ж на них накладається відбиток часу, під дією соціальних умов вони змінюють свій характер, спричиняють нові, часом набагато тяжчі, ніж це спостерігалося в минулому, наслідки. Так, раніше не було таким поширеним явищем безробіття, відсутність засобів до існування через мізерність пенсії чи невиплату зарплати. З'являються і нові проблеми, нетипові для минулих десятиліть.
З позицій проблемного підходу в психологічному консультуванні тактика консультативної допомоги обирається залежно від характеру проблем людини, які, в свою чергу, визначаються індивідуальним складом особистості, історією її життя, стосунками зі значущими особами тощо [3; 4]. Не останню роль тут відіграє і суспільна ситуація, розуміння якої може дати додаткові засоби в роботі з людьми.
Серед звертань до громадської приймальні чи не найпоширенішими є запити, що пов'язані з проблемами взаємостосунків дітей і батьків. В більшості випадків - це скарги батьків на дітей: на їх незадовільну поведінку, на погане навчання в школі, на прогули уроків. Рідше - це скарги на якісь труднощі дитини, які вона відчуває в процесі соціальної адаптації. Ці труднощі часто зумовлені віковими особливостями дітей та підлітків і потребують корекції психічного розвитку [2]. Однак досить часто консультант має справу з комплексами проблем, зумовленими багатьма соціально-психологічними факторами.
Досить типовими в останні роки стали випадки крадіжок підлітками вдома. Найчастіше - це крадіжка грошей в іноземній валюті, які батьки, не довіряючи банкам, зберігають удома.
Приклад 1: Руслан (16 років), навчається у приватному ліцеї, на консультацію його привела мама. Не бажаючи виконувати досить високі вимоги до навчання, почав пропускати уроки. Щомісячну плату за навчання батьки дають Русланові на руки, але він замість того, щоб віддати її за призначенням, витрачає на власні потреби. Щоб уникнути скандалу, що загрожує виключенням Руслана з ліцею, він краде гроші вдома і приносить до навчального закладу. Сім'я на перший погляд благополучна, досить заможна. Руслан - друга дитина в сім'ї (є старша сестра). Батьки і раніше помічали негаразди в поведінці сина, але забили тривогу лише тоді, коли сталася надзвичайна подія. В бесідах з психологом Руслан справляє враження дуже привітного, контактного хлопчика. Охоче й багато розповідає про себе, про свої захоплення. Про скоєне щиро жалкує. Причина вчинку скоріше за все пов'язана з інфантилізмом підлітка, переважанням імпульсивності (польова поведінка). Суттєвою рисою є прагнення вийти з-під опіки батьків (тест ПДО показав дуже високу реакцію емансипації), яке в поєднанні з особистою незрілістю вилилося в такі неадекватні форми. Одним із засобів допомоги сім'ї була обрана тактика передачі підлітку відповідальності за себе [1].
Приклад 2: Коля (14 років) почав брати гроші, відкладені батьками для купівлі досить дорогої речі. Якщо в попередньому прикладі мова йшла про сотні доларів, то тут сума вкраденого сягала декількох тисяч. На ці гроші підліток купував своїм "друзям" коштовні подарунки (телевізори, відеомагнітофони, дорогі ювелірні вироби), тратив їх разом з ними в ресторані. Характерним є факт, що ніхто з батьків дітей, які приносили додому дорогі речі, не поцікавився, звідки вони взялися. Причини ситуації (як і в переважній більшості проблем з підлітками) коріняться в неблагополучному укладі сім'ї, в якій, незважаючи на хороше матеріальне становище, створилося психологічне відчуження між батьками і дітьми. В даному випадку ситуація ускладнилася застарілим конфліктом Колі зі старшим братом. Вчинок є своєрідною "помстою" брату (гроші призначалися саме йому).
В переважній більшості скарг батьків на своїх дітей-підлітків причини труднощів криються не лише в педагогічній занедбаності (хоча і це є досить суттєвим), а і в проблемах батьків та їх стосунків з дітьми, які можна кваліфікувати як ситуацію хронічного або прихованого конфлікту. Самі батьки часто це не усвідомлюють, вважаючи, що ці проблеми мають автономний характер.Так, в одному випадку мама 15-річної дівчинки довго не могла повірити, що причиною нічних страхів її дочки є дефіцит психологічної теплоти від неї. Нічні страхи (типові для 8-ми років і зовсім не типові для 15-ти, тим більше що дівчинка не показує ознак особистісного чи інтелектуального інфантилізму) цілковито припинялися, коли тато дівчинки їхав у відрядження і Надя спала вночі поруч з мамою. Та дуже любить свою дочку, але її почуття не набуває форми емоційного спілкування, чого так бажає дівчинка, а обмежується досить прискіпливим контролем. В іншому випадку у 20-річної Лариси виникли навіть симптоми нервової анорексії, які проявлялися в ситуаціях контактів з матір'ю, яка зловживала методами маніпулятивної гіперопіки дочки. Наприклад, коли мати заходила в кімнату дівчини, у тієї спрацьовував блювотний рефлекс.