Розвиток політичної науки у Новий час

• виступив проти феодальної роздробленості, за створення централізо¬ваної Італії;

• увів у політичний лексикон поняття "держава" та "республіка" у су¬часному їх розумінні;

• сформулював суперечливий, але вічний принцип "мета виправдовує засоби".

4. Політичні ідеї європейського соціалізму XVI - XVII ст.

СТ. Англійський державний діяч і політичний мислитель Т. Мор став всесвітньовідомим завдяки твору "Утопія" (1516). Утопія - це неіснуючий, вигаданий автором острів, на якому випадково опинився і прожив п'ять років моряк, розповідь якого лягла в основу книги. В Утопії існувала лише суспільна власність, бо вона гарантувала добробут населення і рівність усіх. Управління здійснювалося на основі законів, передбачалася детальна регламентація усіх сторін життєдіяльності громадян.

Органами управління Утопії були народні збори та сенат. Із числа кан¬дидатів, висунутих народом, сенат обирав правителя, посада якого була довічною (крім випадків, якщо він виявив нахил до тиранії). Припускало¬ся, що окремі питання могли виноситися на обговорення усього населен¬ня острова. Найважливіші посадові особи обиралися із числа учених. Усі громадяни повинні працювати по шість годин щодня. Сімейне життя но¬сило патріархальний характер; авторитет особи визначався її віком.

Т. Мор зазначав, що в Утопії існувало рабство, джерелами якого ста¬вали полони, злочинці, які відбували покарання, а також люди, які були засуджені до смерті у інших державах і викуплені у них. Рабство в Утопії не є спадковим, і самі раби могли бути звільнені зі свого стану.

Т. Мор мав великий вплив на наступних представників соціалістичної думки. Його утопія - це не лише форма вираження ідеалу, але й засіб кри¬тики існуючого ладу. На відміну від нього, італійський мислитель Т. Кампанелла відкрито не критикує соціально-економічний лад.

5. Теорії природного права та суспільного договору. На¬прикінці XVI - в першій половині XVII ст. ст. у політичній науці активно розви¬ваються теорії природного права та суспільного договору, розробниками яких були Г. Гроцій, Т. Гобс, Б. Спіноза, Дж. Лок та ін.Голландський юрист і політичний мислитель Г. Гроцій є одним із заснов¬ників вчення про природне право та родоначальником міжнародного права. Його погляди викладені у трактаті "Про право війни і миру. Три книги". У розумінні Г. Гроція, держава - це "досконалий союз вільних людей, укладений ' заради дотримання права та загальної користі". У державі існує громадянська влада, котра є верховною.

Мислитель не віддавав переваги жодній із форм правління; при ство¬ренні держави народ міг вибирати будь-яку, але обравши, вже не мав права її змінити, окрім випадків крайньої небезпеки для існування само¬го народу. Разом із тим, очевидним є його негативне ставлення до ти¬ранії та надання переваги монархії та аристократії, хоча він не заперечував й проти демократичної форми правління. За своїм соціальним змістом держава у трактуванні Г. Ґроція виступає як угода більшості проти меншості, як союз слабких і пригноблених проти сильних і могутніх.

Новий раціоналістичний підхід до проблем суспільства і держави отримав свій подальший розвиток у творчості видатного голландського філософа та соціального мислителя Б. Спінози. Його політичні погляди викладені у праці "Богословсько-політичний трактат" (1670), "Етика " (1675), "Політичний трактат" (1677).

Мислитель обґрунтував ідею про невідчужувані права особи, серед яких право на існування та діяльність, свободу совісті та думки, свободу слова. Держава у Б. Спінози виступає носієм природних прав усього насе¬лення. Основними її функціями він вважав:

• упорядкування релігійного життя;

• забезпечення недоторканості власності;

• поширення освіти;

• гарантування безперешкодного ведення торгівлі;