Політологія як наука

3.ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКАДругий розділ контрольної роботи хочу розпочати з характеристики політології та її предмета. Політологія – це наука про політику, її об’єктом виступає все те, що відноситься до прояву політичного. Можна говорити про кілька основних зрізів об’єкта політичної науки. Перший, найсуттєвіший об’єкт уваги політології – діяльність суб’єктів політичного життя суспільства. Мова іде про державу в цілому, її структурні елементи. Так, політологія піддає аналізу діяльність законодавчої влади (парламенту), виконавчої (уряду, президентських структур, в деяких країнах, монархічних інституцій), судової. В поле зору політології як науки потрапляють і інші учасники політичного життя – політичні партії, громадські організації, політичні лідери тощо. Другий зріз об’єкта політології – це політичні відносини. Це відносини між суб’єктами політичного життя з приводу організації та управління суспільними процесами, а також з приводу влади як найважливішого їх засобу. Наприклад, це відносини між гілками державної влади, між державою, з одного боку, та іншими учасниками політики – політичними партіями, громадськими організаціями, нерідко, засобами масової інформації. Політологія вивчає також відносини між політичними партіями, державами. Об’єктом політології є також відносини між політичними структурами та громадянами.

Об’єктом політичної науки є політичні ідеї, теорії, доктрини. Ця наука піддає аналізові, наприклад, ідею поділу влад, теорію консерватизму або лібералізму. Вона обґрунтовує, скажімо, принципи побудови демократичного суспільства, головні процедури його функціонування.

Узагальнюючи сказане вище, хочу підкреслити, що універсальним, кінцевим, таким, що проявляється в будь-якому явищі політики об’єктом політології є влада. Коротко можна сказати, що політологія вивчає владу. Разом з тим, глибинним об’єктом політології, є проблема ефективного управління і організації суспільними процесами.

Звичайно, політологія досліджує політику не тільки з метою описати останню. В найрізноманітніших політичних подіях, процесах, в діяльності суб’єктів політичного вона намагається вирізнити найбільш суттєве, таке, що повторюється в своїх основних рисах, незалежно від того, де означені процеси відбуваються. Політична наука прагне до розкриття взаємозалежностей певних політичних явищ. Тому можна сказати, що її предметом є закони, закономірності розгортання політичного. Враховуючи ж на те, що ключовим питанням політики є влада, варто відзначити, що політологія є наукою про владу, основні закони і тенденції прояву владних відносин в суспільстві. Одночасно це – наука про закономірності та механізми ефективного управління та організації суспільними процесами в цілому.

Перші елементи політичної науки в Європі з’являються вже в часи стародавніх Греції та Риму в творах Платона, Аристотеля, Цицерона. Саме їм належать глибокі за змістом висловлювання щодо сутності та функціонування держави, політики, державної влади. Вже тоді з’явилась одна з перших праць („Держава” Платона), яку можна віднести в ряд політологічних. Варто сказати і про роботу Аристотеля „Політика”. Так були закладені підвалини майбутньої науки. Потім в історії західноєвропейської політичної думки були такі імена, як Августін, Ф. Аквінський, М. Падуанський, Ж. Боден, Н. Макіавеллі, Дж. Локк, Т. Гоббс і багато інших. Однак процес виокремлення науки про політику як самостійної дисципліни, з власним понятійним апаратом і методологічним забезпеченням відбувався поряд з процесом формування основ громадянського суспільства в ХІХ столітті. Саме тоді, наприклад, в Німеччині з’являється перша правова школа, яка ставила за спеціальну мету вивчення держави. В США остаточне оформлення політології як науки припадає на 80-і роки минулого століття, коли керівництво Колумбійського університету прийняло рішення про введення навчального курсу з політології. Тоді ж було вирішено і питання підготовки перших наукових кадрів з відповідною дисципліни. Незабаром політологія була введена в інших вузах США, а в наш час читається практично в усіх із них.Вже з вищесказаного видно, що світ політики, політичного ніколи не перебуває в ізоляції від інших сфер суспільного життя. Навпаки, політичні процеси інтенсивно взаємопов’язані з життям усього суспільного організму. Як теоретична рефлексія політичного, політологія дуже тісно пов’язана з науками, які вивчають інші сфери функціонування суспільства. Насамперед, вона пов’язана з історією, з неї черпає конкретні факти політичного життя, порівнюючи, аналізуючи їх. Свої висновки політологія звіряє з філософією як загальною методологією суспільствознавчих дисциплін. Вагому роль в політологічному дослідженні відіграє соціологія, особливо конкретні соціологічні дослідження. Вони дозволяють політологу одержувати важливу емпіричну інформацію. Пояснюючи ті чи інші події політичного життя, особливо на рівні поведінки малих соціальних груп або індивідів, політична наука звертається до психології. Нерідко можна знайти приклади взаємодотичності політології з біологією, медициною, фізикою та іншими науками.

Як і будь-яка наука в процесі власного розвитку виробила категоріальний апарат та методологічну базу. Однак особливість цієї науки в контексті методології пояснюється тим, що вона як окрема наука існує біля одного століття. Сформувавшись як відносно самостійна наукова і навчальна дисципліна в умовах, коли інші науки про суспільство мали досить довгу історію, політологія використала методологічну базу цих наук. Вона не володіє якоюсь особливою методологією вивчення свого предмета, а користується загалом відомими в науці методами наукового дослідження.