Політологія (шпаргалки)

убежденности или веры в правильность тех идеологических ценностей,

которые провозглашены властью;

Основа – идеологические ценности;

ТРАДИЦИОННАЯ легитимность – признание власти легитимной, поскольку она

действует в соответствии с традициями и традиционными ценностями масс;

Основа – традиции, традиционное сознание;

СТРУКТУРНАЯ легитимность – правомочность власти вытекает из убеждения в

законности и ценности установленных структур и норм, регулирующих

политические отношения;

Основа – специфические политические структуры;

ПЕРСОНАЛЬНАЯ (ХАРИЗМАТИЧЕСКАЯ) легитимность – признание власти основано

на вере масс в особые способности политического лидера, вождя;

Основа – личный авторитет правителя;

ПОЛИТИЧЕСКАЯ ЦЕЛЕСООБРАЗНОСТЬ – соглашение или навязывание обществу

власти, где мотивацией является политическая целесообразность. Характерна

для переходных периодов, связанных с формированием новой политической

системы.

Описанные типы легитимности власти, как правило, в реальности существуют

совместно, взаимно дополняя друг друга.

№20

1. Біля витоків політичної думки Нового часу стоїть італійський мислитель Відродження Н.Макіавеллі (XV-ХVІ ст.) відомий своїми працями "Правитель" (1513), "Роздуми на першу декаду Тита Лівія" (1519), "Історія Флоренції" (1532).Він уперше виділив політику як автономну, самостійну галузь людської діяльності та дослідження, зробив вирішальний крок до вивільнення політики від релігії. Наразі це означало і остаточне відокремлення політики від етики (відтоді нерозбірлива у засобах політика навіть отримала назву “макіавеллізм”).

У відомій праці “Государ” він дає поради правителю як захопити та утримувати владу, використовуючи при цьому реальні засоби, а не відсторонені моральні принципи. Правитель має, звичайно, намагатись бути порядною людиною, але “він завжди має бути готовим до того, щоб по можливості не віддалятись від добра, але при необхідності не чуратись і зла”.

Держава, на думку Макіавеллі, – це вищий вияв людського духу, а служіння державі – це зміст, мета і щастя життя людини.Н. Макіавеллі увійшов в історію політичної думки як творець нової науки про політику, тлумачення ним політики відокремлюється як від теології, так і від етики. Політичні події мають об'єктивний характер. Недоречно вирішувати політичні проблеми, керуючись моральними міркуваннями, бо влада, політика вже за своєю природою є позаморальним явищем. Політика на його думку: