Балканський вектор

Після розпаду колишньої СФРЮ, однієї зі стратегічно досить важливих і за своїми масштабами однієї з найбільших країн регіону, Балкани стали схожими на простір, який щойно пережив важкий політичний землетрус. З порохової бочки, підпаленої війною в колишніх югославських республіках, ще струмує димок, наче востаннє попереджуючи і балканські народи, і світові центри влади.

Балканський регіон став зараз в економічному і політичному значенні набагато вразливішим, ніж на початку цього десятиліття. До успадкованих протиріч додалися нові, тоді як старі проблеми ще дуже далекі від вирішення. Неабияке значення має факт, що весь балканський регіон потерпає від наслідків міжнародних санкцій проти Югославії, що й дотепер цілком не скасовані. Але все-таки з припиненням війни в Боснії і Герцеговині і внаслідок деякого поліпшення відносин між колишніми югославськими республіками ситуація змінюється на краще. Останнім часом усе сильніше відчувається готовність балканських країн до початку процесу подолання старої конфронтації.Нині, після розпаду ОВД, рівновагу сил у регіоні порушено, стабільність в Південній та Центральній Європі підтримується залученням країн до процесу загальноєвропейської безпеки. Прагнення політичних еліт посткомуністичних країн регіону стати повноправни ми членами загальноєвропейських політичних, економічних і військових інститутів є домінуючим фактором геополітичних спрямувань, і вони повсюди констатуються як національні інтереси держави. Існуюча одновекторність знімає гостроту внутрішньорегіональних відносин і створює загальнорегіональну стабільність.

Україна і Балкани. Країни Південно-Західного напрямку посідають важливе місце у зовнішньополітичних інтересах України. Вона може мати вплив у цьому регіоні, але без економічної підтримки це залишиться лише бажаною можливістю. Досягнуті завдяки дипломатії успіхи потрібно підживлювати діями економічного характеру.

У структурі експорту України в країни регіону залишається високою частка сировини, матеріалів і товарів народного споживання. Україна має позитивне сальдо в торгівлі з чорноморськими країнами, що підтверджує перспективність цього напрямку зовнішньоторговель них відносин.

Україна могла б активізувати балканський напрямок своєї політики, роблячи ставку на розвиток двосторонніх зв'язків з тими державами регіону, зовнішньополітичні, економічні й оборонні устремління котрих об'єктивно відповідають інтересам нашої держави. Економічні аспекти взаємодії України з країнами Балканського півострова найбільше піддаються прогнозу, насамперед через об'єктивність дії економічних законів, які не залежать від суб'єктивних бажань і дій політиків.

Говорячи про перспективу розвитку відносин між Україною та країнами Балканського півострова, можна стверджувати, що вони доволі сприятливі й можуть позитивно вплинути на їх розвиток. Це пояснюється не лише тим, що протягом останніх десятиліть ці відносини були досить активними. Така впевненість продиктована економічною ситуацією, що склалася на Балканах, яка в найближчій перспективі збережеться. Раніше чи пізніше політики Балканських країн будуть змушені погодитися з тим, що в даний час країни колишньої РЄВ та країни, які стали суверенними, є найбільш прийнятними діловими партнерами одна для одної. Пояснюється це наступними факторами:

Ї збереглися можливості для відновлення попередніх взаємовигідних економічних зв'язків;

Ї приблизно однаковий і досить низький загальний технологіч ний рівень у базових галузях промисловості;

Ї труднощі виходу на західні ринки. В міру поглиблення інтеграційних процесів у рамках Європейського Союзу ці можливості найвірогідніше будуть зменшуватися;

Ї необхідність захисту інтересів власних виробників від експансії Заходу. Вже зараз багато галузей економіки в різних країнах Балкан відчувають значні труднощі зі збутом своєї продукції навіть у власній країні.

Встановлення нових і відновлення колишніх перерваних зв'язків і багатостороннього співробітництва на території, яку колись займала колишня Югославія, на Балканах і в Південній та Центральній Європі - процес складний і довгий. Можливі тільки поступові кроки, тоді як швидкі рішення неможливі із-за багатьох причин. У цьому процесі важливу роль відіграє і залучення Балкан до європейських інтеграційних процесів. Цей регіон не може і не повинен замикатися у вузьких межах власне балканського співробітництва. Будучи важливою частиною європейської цивілізації, Балкани є тим географічним, транспортним, історичним і релігійним ланцюгом, що з'єднує Європу з Близьким Сходом.