Взаємодія і взаємозв'язок між політикою та владою

•макропідхід — влада як властивість або атрибут макросоціальних систем (Талкот Парсонс, Д. Істон). Вона є способом організації, посередником у політичній системі, умовою її виживання, засобом прийняття рішень і розподілу цінностей;

•мезопідхід-— влада на рівні конкретних систем — сім'ї, виробничих груп, організацій (М. Кроз'є). Влада аналізується у співвідношенні з підсистемами суспільства, з його організаційними структурами;

•мікропідхід — влада як взаємодія індивідів у рамках специфічної соціальної системи (Т. Кларк, М. Роджерс). Суб'єктом влади є передусім особа, дії якої є визначальними у рамках певної соціальної системи. Зверненням до аналізу вертикального і горизонтального зрізів влади стверджується, що роль індивіда в суспільстві, в мікросистемі визначає його владу.

Телеологічна концепція влади. Влада — це досягнення певних цілей, одержання запланованих результатів.

Інструменталістська концепція влади. Представники цього підходу розглядають владу як можливість використання певних засобів, зокрема насильства і примусу.

Структурно-функціональна концепція. Влада постає як особливий вид відносин між керуючими і керівниками. Роль особи у політичній системі чітко визначена — підтримка існуючої системи.

Конфліктна концепція влади. Представники її розглядають владу як можливість прийняття рішень, що регулюють розподіл благ у конфліктних ситуаціях.

3. ДЕРЖАВНА ВЛАДА ЯК ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК МІЖ ПОЛІТИКОЮ ТА ВЛАДОЮ

Політична влада має різноманітні форми виявлення, серед них — державна влада, партійна влада, влада громадських організацій, інформаційна влада,

Головним знаряддям політичної влади є влада державна. Найсуттєвіше у політиці — це устрій державної влади.

Державна влада — це така форма суспільної влади, яка виражає волю економічно і політичне панівної спільності і спирається на спеціальний апарат примусу, має монопольне право видавати закони й інші розпорядження, обов'язкові для всього населення.

Виходячи з визначення, підкреслимо особливості державної влади:

•публічний характер;

•монополія на наявність спеціального апарату примусу, засобів організованого і законодавче інституйованого насильства;•наявність певного територіального простору, на який поширюється державний суверенітет, що визначає межі державної влади;

•монополія на правове, юридичне закріплення влади;

•обов'язковість владних розпоряджень для всього населення.

Державна влада реалізується у різних функціях, а саме: встановлення законів, застосування різних заходів управління, здійснення правосуддя.

Вчення про розподіл влади пов'язане з ім'ям видатного французького класика політичної думки Ш. Монтеск'є. У своїй праці “Дух законів”, аналізуючи історію розвитку держав, він пише, що кожна з них має три влади: законодавчу, виконавчу, судову. Практика розбудови сучасної української держави потребує осмислення вчення про розподіл влади в його розвитку аж до сучасності, а також вивчення світової практики втілення його в життя.