Взаємодія і взаємозв'язок між політикою та владою

3. Наявність політичних організацій, через які суб'єкт політичного волевиявлення здійснює політичну діяльність.

4. Осмислення політичного інтересу і політичних потреб.

5. Забезпечення соціального панування в суспільстві суб'єкта політичної влади.

2. КОНЦЕПЦІЇ ВЛАДИ

Існують різні концепції влади, серед них — біхевіористська, реляціоністська, інструменталістська, структурно-функціональна, конфліктна, марксистська та ін.

Оскільки категорія влади є багатозначною й різновимірною, а також вихідною й визначальною у державно-політичній сфері, розглянемо зміст існуючих концепцій влади. Послідовність викладу їх свідчить певною мірою про історичну послідовність дослідження влади у світовій політології.Біхевіористська концепція влади. Англійське слово Ьеhаvіо (u) rism (Ьеhаvіоur) означає “поведінку”. Політичний біхевіоризм зводиться до намагання маніпулювати поведінкою на рівні окремої людини заради стабільності політичної системи. Влада розглядається як вихідне начало, яким детермінуються всі політичні дії особи. Виходячи з цього, окреслюються такі підходи до визначення влади.

1. Влада як “воля до влади”. На цьому побудована “силова модель” політичного процесу.

2. Політичні відносини розглядаються як ринок влади. Відповідно до цього розробляється “ринкова модель” політичного процесу, за якою влада продається і купується за правилами ринку, де діють попит й пропонування, прагнення до вигоди, конкуренція продавців і покупців.

3. Зв'язок ринку влади і влади держави. При такому підході держава розглядається як структура, що упорядковує владу, визначає правила політичної гри, приборкує ринкову стихію влади.

4. Політичний ринок як змагання суб'єктів влади. На цій основі будується “ігрова модель” політичного процесу. В її тлумаченні політичний світ розглядається як театр, поле гри, де успіх влади залежить від здібностей, сили, гнучкості суб'єкта, здатності його перевтілюватися, наполягати та ін.

Найбільш видатними представниками біхевіоризму є Ч. Мерріам, Г. Лассуел, Дж. Кетлін, Ж. Бюрдо, А. Лаксело, Ф. Гогель та ін.

Реляціоністська концепція влади. Латинське слово relatіо означає “донесення”. Влада постає як відносини між особами, які дають змогу одному індивіду або групі їх змінювати поведінку іншого індивіда або групи. Тут основна увага фокусується на ролевих відносинах, підкреслюється асиметричність владних відносин між суб'єктом і об'єктом влади.

Реляціоністські трактування влади розглядаються у трьох основних варіантах теорій: теорії “опору” (психологічний акцент в системі владовідносин), теорії “обміну ресурсами” (соціологічний акцент), теорії “розподілу зон впливу” (політичний акцент).

Теорія “опору” (Д. Картрайт, Дж. Френч, Б. Рей-вен та ін.) основну увагу приділяє класифікації різних форм і ступенів опору в системі владних відносин, опору підвладного тискові з боку суб'єкта влади.

Теорія “обміну ресурсами” (П. Блау, Д. Хіксон, К. Хайнінгс та ін.) за основу аналізу владних відносин бере нерівний розподіл ресурсів між володарем і підвладним. Прагнення підвладного до отримання певних благ зумовлює наявність влади у того, хто такі блага має. Отже, влада є функцією залежності індивіда від розподілу ресурсів.

Д. Ронг, автор теорії “розподілу зон впливу”, вважає, що у системі владних відносин особи постійно обмінюються ролями — володар влади і її об'єкт.

Системна концепція влади. Основним поняттям системної концепції влади є політична система. Існують три підходи до визначення поняття: