Соціально-політичні передумови характеристики виборчого процесу в областях Подільського регіону

Певний вплив на електорат Поділля мають активні організовані групи громадян, що мають спільні інтереси – партії. Хоча в Україні загалом показник участі населення в політичних партіях та рухах не є надзвичайно високим (близько 2%), частка активних членів партій зменшується в східному напрямку, як і зменшується частка їх осередків (в Тернопільській області – 1013, у Вінницькій – 780, дані на 1.01.2004р.). в цьому ж напрямку змінюється не лише показник прихильності до демократичних кандидатів, та їх програм, а й загальна участь у виборчому процесі. Важливо і те, що велика кількість осередків в західних районах Поділля не є показником різноманітності політичних партій та рухів, а в Східному Поділлі спостерігається їх більша номенклатура, що і відображається в розрізненості та неоднорідності уподобань місцевого електорату.

В сучасних умовах зростає вплив інформаційних чинників на електоральні уподобання населення. Окрім державних засобів масової інформації (ЗМІ), й недержавних, значна роль відводиться електронним засобам теле- і радіомовленню, що частково пов’язано з зменшенням тиражу масових газет та журналів. При чому, вплив цього чинника є відчутнішим з наближенням до центру, столиці України і саме тут різноманітні ЗМІ часто визначають електоральну прихильність до кандидатів та партій.

Не варто опускати і такий важливий момент, як ментальність населення (психологічний чинник). Хоч і прийнято вживати цей термін з означенням до всього населення України, але і в субрегіональному відношенні також маємо деякі відміни. Так, прихильність електорату Західної України (а сюди звичайно включають і Тернопільську область) до демократичних та національних ідей традиційно пояснюють близьким розташуванням до Західної Європи, свободолюбивими і демократичними настроями населення, приязним ставленням до своїх, часто харизматичних, лідерів. Ці риси не є притаманними населенню Східного Поділля.

Сучасна ситуація в українському соціумі навіть на регіональному рівні характеризується складними процесами. Про це свідчать зростання незадоволення й розчарування в суспільстві, неспокою та агресивності, криза довіри до партій, владних структур, збільшення пауперизму та маргінальності. Водночас є процеси, що спричиняють швидке соціальне розшарування населення.

Соціальний розвиток взаємодіє з економічною, політичною і духовною сферами. Він відбиває не лише рух соціальної інфраструктури але й саму життєдіяльність людей, їх якість і спосіб життя. Характеризуючи зміни становища людини в системі суспільних відносин, соціальний розвиток представляє собою результат сформованого до певного моменту розподілу індивіда за соціальними позиціями (за ї місцем у виробництві, суспільно-політичній практиці, культурі та ін.).

Соціальні умови, які безпосередньо визначають відмінності у рівні, якості й способі життя населення, можливостях розвитку здібностей, далеко не однакові в різних районах подільських областей. Вони характеризують геопросторові соціально-політичні відмінності, які, в свою черг, впливають на геопросторову соціально-політичну структуру – один із видів соціальної структури суспільства.

Територіальна диференціація соціального розвитку, нерівність людей за умовами життя охоплює велике коло політичних, духовних і економічних проблем. Серед складових геопросторових соціально-політичних відмінностей можна назвати відмінності між умовами праці й побуту; соціальних спільностей у районах різного таксономічного рангу; рівнем їх соціального розвитку, включаючи показники освіти, професійно-кваліфікаційну підготовку; територіальний пріоритетів наявних політичних партій та громадських рухів; електоральні уподобання населення різних регіонів; взаємозв’язок національної та релігійної складових тощо. Соціально-політичні відмінності складні за структурою, їм властиві численні ознаки і особливості, різноманітність сторін, які їх характеризують.

Висновок.Отже, електоральна система подільських областей формувалась під впливом багатьох чинників. Але для цього регіону вирішальну роль має група соціально-політичних чинників. Серед них насамперед історико-географічний, який призвів до того, що етнічно єдина територія характеризується такими біполярниим проявами виборчих інтересів населення. Похідною від цього чинника виступають всі наступні, які розвивались на його основі. А загалом такий стан чітко дозволяє виділити східний вектор зменшення не лише політичної активності населення, а й його націонал-демократичної зорієнтованості. Існування геопросторових соціально-політичних відмінностей небажане з багатьох причин. Вони свідчать про наявність неоднакових умов праці й побуту населення на означеній території, їх політико-електоральну прихильність, про різні можливості всебічного розвитку особистості.

Література:

1. Багров М.В. Реґіональна геополітика (на прикладі Криму). Автореф. ... докт. геог. наук. – К., 2001. – 25с.