Влада і політичний режим

Зміст

Введення3

1 Політична влада: її природа, сутність, форми, функції,

можливості, недуги5

2 Основні механізми здійснення влади9

3 Різновиди політичних режимів12

Загальні висновки15

Використана література17

Введення

Поняття влади є одним з центральних в політології. Воно дає ключ до розуміння політичних інститутів, політичних рухів і самої політики. Визначення поняття влади, її сутності і характеру має найважливіше значення для розуміння природи політики і держави, дозволяє виділити політику і політичні відносини з усієї суми суспільних відносин.

Розгадка феномена влади, збільшення всякого нового знання про природу влади і механізми володарювання є навряд чи не самою головною задачею політології. Перші спроби розібратися в парадоксах і механізмах політичної влади були початі ще в ранній період політичної історії Індії, Китаю і Греції. Наприклад, те, що давньогрецьке ”архе”, що позначало ”владу” чи ”верховенство”, мало й інше значення – першооснова чи першопричина, очевидно, було не випадковим збігом, але неясним здогадом про природу влади.

Парадокс політичної влади, здатної обертатися для людини одночасно і доцільною силою, і злою волею, за всіх часів займав розуми філософів і письменників. Аристотель і Шекспір, Ґете, Ніцше і Достоєвський, Фуко і Кафка у філософських категоріях чи художніх образах намагалися відкрити завісу над цим, далеко ще не пізнаним, феноменом життя суспільства і людини. В одному із діалогів Платона говориться: ”Немає людської душі, яка вистоїть спокусу владою.” Декого влада зачаровує, несвідомо вабить і притягує як магніт. Влада не тільки здавна страшила і захоплювала людей, вона завжди була однією із центральних категорій політичної науки. Багато мис¬лителів, вчених вважають, що влада — незмінний супутник політики і є її головною проблемою. Поняття влада широко ви¬користовується як у політичному, так і буденному вжитку. М. Вебер справедливо нагадує, що в залежності від ситуації го¬ворять про владу батька над дітьми, про владу грошового мішка, про владу юридичну, духовну, економічну тощо. При всій різно¬рідності і неоднозначності цих понять можна, однак, відмітити одну об’єднуючу їх характеристику: всі вони відображають від¬носини, в яких воля і дії одних панує над волею і діями інших. Але в першу чергу під владою розуміють вищу державну владу. Так, наприклад, англійською мовою the роwег — це не тільки влада, але й держава з усією її міццю; в латинській мові potestas — сила, міць, панування; німецькою dіе Gewalt: — це не тільки влада, але й міць, а також насильство. Нарешті, в нашій рідній мові влада найчастіше виявляється синонімом начальст¬ва і означає владні органи держави. У політичній і у буденній мові слово влада не має якогось одного стійкого значення. Для одних теоретиків влада — це особливий вплив одних людей на інших, для других — здатність досягнення певних цілей, для тре¬тіх — можливість використання тих чи інших засобів, для четвертих — особливі стосунки між підлеглим і керівником.

У своєму загальному значенні, поняття ”влада” означає право і можливість одних керувати, розпоряджатися і управляти ін¬шими; здатність і можливість одних здійснювати свою волю по відношенню до інших, робити визначальний вплив на їх пове¬дінку і діяльність, використовуючи при цьому авторитет, право, насильство та інші засоби.

Політологію ж цікавить політична влада. До поняття ”політична влада”, звичайно, можна застосувати загальне визна¬чення влади як такої. Політична влада, як і будь-яка інша, означає здатність і право одних здійснювати свою волю по від¬ношенню до інших, веліти і управляти іншими. Але разом вона має, на відміну від інших форм влади, свою специфіку верховенство, обов’язковість її рішень для всього суспільства І для всіх інших видів влади; загальність, тобто публічність; легальність у використанні сили та інших засобів володарювання в межах країни; моноцентричність, тобто існування загальнодержавного прийняття рішень; широкий спектр використовуваних засобів для завоювання, утримання і реаліза¬ції влади.