Глобальне громадянське суспільство: теорія, методологія, менеджмент

Умовно методи дослідження глобального громадянського суспільства можна поділити на такі групи:

• загальнологічні: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукція, дедукція, теоретичне моделювання;

• теоретичні: мисленнєвий (віртуальний) експеримент, математична формалізація, аксіоматичний метод, гіпотетичний перехід від абстрактності до конкретності;

• соціологічні: вивчення документів (контент-аналіз), анкетування, інтерв’ю, експертне опитування, спостереження, вивчення соціальних настанов, соціально-політичний експеримент;

• соціально-психологічні: вивчення документів (контент-аналіз), когнітивне картування, соціометричне опитування, тестування, шкалування, спостереження, соціально-психологічний експеримент;

• порівняльно-історичні: історичного опису, конкретно-історичного аналізу, порівняльний, періодизації, хронологічний ретроспективний;

• емпіричні (експлікативні): практичний експеримент, аналіз статистичного матеріалу, контент-аналіз, івент-аналіз, конкретне моделювання;

• системно-функціональні: системний метод, декомпозиція, композиція, інституціональний та функціональний методи, структурно-функціональний аналіз;

• прогностичні: висновки за аналогією, метод простої екстраполяції, дельфійський метод, метод побудови сценаріїв, аналіз детермінант і змінних, спектральний аналіз, комп’ютерна симуляція;• діяльнісні (теорії прийняття рішень): раціональний, послідовних порівнянь, змішано-скануючий, теорії груп, ігрова теорія тощо.

Окресливши загальні теоретичні засади архітектури і внутрішніх зв’язків глобального громадянського суспільства, мусимо усвідомити, що практичні засади його функціонування мають не менш важливе значення, ніж теоретичне осмислення та аналіз концептуальних основ життя такого суспільства. Відтак політичний менеджмент глобального громадянського суспільства має розглядатися як загальна і головна функція його управління (самоуправління). Отже, назвемо основні типи політичного менеджменту глобального громадянського суспільства:

• програмово-цільовий (відповідно до мети спрямування, часу дії та наслідків реалізації управлінських впливів);

• ієрархічно-територіальний (згідно з ієрархічно-територіальним рівнями і просторами суспільного управління);

• ієрархічно-регулятивний (з врахуванням особливостей та ієрархії об’єктів суспільного управління);

• об’єктно-процедурний (в залежності від базових сфер суспільства та притаманних їм методів (процедур) управління);

• функціонально-галузевий (на підставі врахування особливостей основних сфер суспільної діяльності).

Програмово-цільовий тип політичного менеджменту, відповідно до мети спрямування, часу дії і наслідків реалізації управлінських впливів, містить такі види політичного менеджменту:

• стратегічний політичний менеджмент (спрямований на здійснення довготермінових планів розвитку глобального громадянського суспільства, його структур, окремих національних моделей; міжнародних, регіональних, національних та інших громадських організацій тощо);

• тактичний політичний менеджмент (пов’язаний з вирішенням поточних проблем управління глобальним громадянським суспільством, його структурами, окремими його національними моделями; міжнародними, регіональними, національними та іншими громадськими організаціями — щоправда, в межах загальної стратегії розвитку цих суб’єктів глобального громадянського суспільства);