Глобальне громадянське суспільство: теорія, методологія, менеджмент

• наявність приватної власності, вільної конкуренції, вільних відносин обміну діяльністю та її продуктами між незалежними власниками, тобто ринку;

• саморегуляція відносин між людьми, їх асоціаціями і добровільними об’єднаннями на основі соціальних і психічних норм – регуляторів суспільного життя;

• розмаїття соціальних, інтелектуальних, наукових, культурних та інших ініціатив;• збереження національних, соціальних та інших традицій, культури тощо.

Особливим предметом політології глобального світу в контексті вивчення глобального громадянського суспільства, на нашу думку, мають бути:

• теоретичні і практичні аспекти архітектури і функціонування глобальних (міжнародних неурядових і транснаціональних) громадських організацій;

• проблеми становлення структур і елементів глобального громадянського суспільства та взаємовідносин між ними;

• специфіка становлення глобальної, цивілізаційно-регіональної, національної (етнічної) та локальної суспільної свідомості;

• вплив формальних (наддержавних і міждержавних) та неформальних (міжнародних неурядових і транснаціональних) глобальних організацій на становлення, функціонування і розвиток глобального громадянського суспільства та його національних моделей;

• вплив особливостей становлення, функціонування і розвитку окремих суспільств, організованих в держави-нації і національні моделі громадянського суспільства, на глобальний розвиток людства, зокрема на становлення і розвиток глобального громадянського суспільства та інших держав-націй і відповідних національних моделей громадянського суспільства;

• вплив окремих особистостей, еліт, соціальних груп на розвиток глобального громадянського суспільства та людства в цілому.

Визначившися з глобальним громадянським суспільством як особливим предметом політології глобального світу, необхідно розібратися з методикою та методологією досліджень проблем становлення і розвитку глобальної спільноти в означеному вище контексті.

На нашу думку, підходи у дослідженні особливостей глобального суспільства і, зокрема, глобального громадянського суспільства, не повинні кардинально відрізнятися від аналогічних підходів, напрацьованих в традиційній політології [1]. У цьому випадку принципова різниця полягає лише в тому, що, на додаток до політичних проблем суспільства, організованого в державу-націю і відповідну національну модель громадянського суспільства, додаються проблеми взаємин цього суспільства з іншими суспільствами у поєднанні з системним ефектом глобального управління і комплексної взаємозалежності країн світу, що глобалізується. Отже, методика політології глобального світу, на нашу думку, має розглядатися як арсенал комплексних методів вивчення й аналізу функціонування політичної сфери глобального суспільства у поєднанні з економічною і духовною його сферами.

У цьому зв’язку логічно зазначити, що методика дослідження глобального громадянського суспільства є сукупністю комплексних методів вивчення й аналізу структур та елементів глобального громадянського суспільства і зв’язків між ними, які виникають і розвиваються в процесі функціонування суспільної сфери.

У свою чергу, методологія дослідження глобального громадянського суспільства має розглядатися як сукупність пізнавальних принципів дослідження глобального громадянського суспільства у поєднанні з дослідженням проблем новостворюваної глобальної держави (наддержавних, міждержавних і державно-національних політичних структур), а також структур і елементів регіонального, місцевого (локального) управління і самоврядування, що фактично є технологією використання названих вище методів вивчення й аналізу.

Ця технологія повинна бути концептуально та ідеологічно вибудованою, має об’єднувати методи класичних політологічних досліджень з методами, процедурами і процесами, технічними прийомами і засобами дослідження, аналізу, перевірки й оцінювання здобутих даних, які використовуються суміжними науками, насамперед теорією міжнародних відносин [7].