ЄЕП для України: зона вільної торгівлі чи митний союз?

СОТ та інтеграційні об’єднання

На час укладання Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ, 1947) існували певні дво- та багатосторонні домовленості між країнами щодо специфічного, пільгового режиму торгівлі між ними – преференційні угоди. Це були, наприклад, угоди між США та Кубою, Чилі та Аргентиною, Бенілюкс та інші. Тому виникла потреба розробити правила, що регламентують діяльність „регіональних торговельних угод” (РТУ) – за термінологією СОТ, інтеграційних об’єднань. Ці правила були закріплені у таких документах:Стаття XXIV ГАТТ (Територіальне застосування – Прикордонна торгівля – Митні союзи та зони вільної торгівлі);

Домовленість про тлумачення Статті XXIV ГАТТ 1994 року;

Стаття V ГАТС.

1996 року в структурі СОТ сформовано Комітет з регіональних торговельних угод (КРТУ).

Стаття XXIV ГАТТ містить три умови, які мають виконуватися регіональними угрупованнями:

1. Не підвищувати рівень торговельного захисту проти третіх країн порівняно з рівнем, що існував на момент створення угруповання.

2. Країни-члени повинні знизити податки у взаємній торгівлі до нуля та усунути інші торговельні обмеження, несумісні з правилами ГАТТ. Практично жодна з існуючих РТУ поки що не виконує цієї вимоги.

3. Необхідно покривати практично всю взаємну торгівлю угруповання. При цьому не уточнюється, що мається на увазі під „практично” всією торгівлею.

Світова організація торгівлі визнає, що правила, які регулюють діяльність РТУ, у реаліях сьогодення недостатні та неадекватні, а КРТУ не виконує покладених на нього завдань. Тому у процесі розробки перебувають нові, більш деталізовані правила СОТ щодо РТУ.

Сьогодні у світі діє понад 170 визнаних СОТ РТУ, і ще близько 70 працюють, хоча СОТ про них нотифікацій не отримала. Багатосторонніх (на противагу двостороннім) РТУ нараховується близько 30, з яких 8 (включаючи, між іншим, СНД) є зонами вільної торгівлі, 5 – митними союзами, ще 5 – угодами з торгівлі послугами, а тип інших 12 визначається як „інше”, тобто таке, що стосується чогось, що відрізняється від торгівлі.

Визнання чи невизнання того чи іншого інтеграційного угруповання зоною вільної торгівлі або митним союзом має принципове значення при врегулюванні торговельних спорів та суперечок. Очікується, що до кінця 2005 року кількість діючих РТУ в світі перевищить 300.

Суверенна євроінтеграція

„На запитання, чи завадить ЄЕП європейській інтеграції України, існує тільки одна категорична відповідь: так” [6]. Ця думка йде врозріз із заявою, що Україна братиме участь у діяльності ЄЕП у рамках, котрі зберігають її курс на євроінтеграцію. Парадокс у тому, що Україна могла б зберегти курс на євроінтеграцію та перспективу членства в ЄС, якби практично повністю відмовилася від участі в ЄЕП. Встигла стати широко відомою і думка колишнього заступника міністра закордонних справ України О. Чалого, що жодна країна не може витримати двох різноспрямованих інтеграцій. Виходячи з необхідності вибору одного з двох інтеграційних векторів, українські політики, схоже, поки що зупинилися на східному. Необхідність євроінтеграції як вступу в ЄС була замінена гаслом підвищення життєвого рівня населення до європейського незалежно від того, стане Україна в перспективі членом Євросоюзу чи ні.

Протилежна сторона – Європейський Союз – теж не палає великим бажанням бачити Україну у своїх рядах. Досі не вирішено жодного з проблемних питань, на яких наполягає Україна – угода з ЄС про асоціацію, вільна торгівля, спрощений візовий режим, статус держави з ринковою економікою, антидемпінгові заходи і квоти тощо. Тому нашій державі логічно не продовжувати наполягати на об’єктивно нездійсненних сьогодні цілях, а шукати нових можливостей взаємодії з ЄС з урахуванням участі України в інтеграційному проекті ЄЕП. Більше того, ЄЕП може не перешкодити, а допомогти тіснішому економічному співробітництву України з ЄС. Докладніше шляхи такого співробітництва розкриті в іншій публікації автора [7]. Тут відзначимо, що основна ідея полягає в переході до митного союзу і навіть спільного ринку в ЄЕП, а потім є сенс виробити загальну з Росією, Білоруссю та Казахстаном позицію й будувати відносини з ЄС від імені ЄЕП як досить потужного і перспективного економічного об’єднання.