Церква і вибори: хроніка помаранчевої революції
Предстоятель УГКЦ запевняв, що протягом багатьох десятиліть більшовицьким ідеологам не вдалося знищити Божого образу в людині. Свідченням цього стало повернення не тільки особистої гідності, а й відчуття спільноти і солідарності. „За роки незалежності люди вперше досвідчили волю, відчули в собі первинну гідність і свої права. Сьогодні вони не дозволять, щоб їх позбавили цього. Вони пробуджуються до свідомого й відповідального громадянського життя. На наших очах утверджується єдина українська нація, яка переживає дуже гарний і натхненний процес преображення своєї справжньої природи. Вважаємо, що було б великою втратою, якби ми не використали цю нагоду для розвитку нашого народу і втопили її у вузьких групових інтересах і впертій непоступливості”, – зазначив митрополит [15].26 листопада керівництво міжобласної Асоціації громадських організацій „Арраїд” та Ісламського громадського культурного центру у Києві оприлюднило „Звернення у зв’язку з подіями, що відбуваються в Україні після другого туру виборів на пост Президента країни”, в якому висловлювали стурбованість ситуацією, що склалася. Дотримуючись ісламських принципів, автори звернення виступили за чесні і прозорі вибори, наголошуючи, що кожен громадянин має право на власний вибір, який повинен здійснюватися суворо в рамках закону. Окрім того, представники мусульманських громад висловили переконання, що народ України повинен бути єдиним, незважаючи на релігійну та національну приналежність. Підписанти закликали всіх мусульман молитися за справедливість, мир, спокій та процвітання України [16].
27 листопада пастори християнських євангельських церков Автономної Республіки Крим виступили із зверненням, у якому підтримали народ, що захищає свої конституційні права. Представники 28 християнських євангельських церков з майже двадцяти населених пунктів півострова висловили протест проти масових фальсифікацій та інформаційної ізоляції й обману, що мали місце під час виборів Президента України. На їх переконання, це призвело до численних порушень свобод громадян та Конституції України. „Це змусило народ нашої країни вийти на вулиці, де він сьогодні захищає свої конституційні права. Ми стоїмо за істину, ми стоїмо за народ, ми стоїмо за свободу! За свободу віросповідань, за свободу слова, за рівність всіх перед законом!”, — йдеться у зверненні [17].
29 листопада провідники шести християнських церков, які утворили спільну Нараду, звернулися до чинного Президента України із закликом бути гарантом Конституції і розібратися з фальсифікацією виборів. Автори звернення стверджували, що у випадку, коли Президент не спроможний виконувати свої обов’язки, гарантом Конституції стає народ, який виходить на майдани домагатися правди: „Зробити це змусили його саме непослідовні, а то й злочинні й антиконституційні дії представників влади. Розмах народних протестів засвідчує, що права людини справді було брутально порушено. Підняти народ на такі заворушення задля лише особистих інтересів одного з кандидатів у президенти було б неможливо. Народ не піде по домівках, якщо його права не буде відновлено і гарантовано. Люди, які з’їхалися до Києва підтримувати своїх кандидатів, сьогодні братаються, і це доводить, що Україна єдина у своєму стремлінні відстояти закон, справедливість і єдність держави” [18].
Предстоятелі церков закликали Президента притягнути до відповідальності посадовців, винних у фальсифікації виборів, а також тих, хто створював плани розколу країни.
6 грудня на майдані Незалежності вперше разом виступили священики 12 різних конфесій та віросповідань. Вони відкрито засудили фальсифікацію виборів і порушення прав та громадянських свобод. Перед мітингуючими виступили патріарх Філарет – предстоятель УПЦ КП, священик УГКЦ протоієрей О. Петрів, єпископ РКЦ М. Трофим’як, єпископ Церкви ХВЄ М. Паночко, представник ХЄЦ М. Соломаха, муфтій ДУМ Криму Е. Аблаєв, єпископ Лютеранської Церкви В. Горпинчук, головний рабин Об’єднання громад прогресивного юдаїзму України О. Духовний, голова юдейської релігійної громади Києва А. Шингай, голова об’єднання ЄХБ Г. Комендант, представник УПЦ МП – настоятель Святоандріївського храму у Хоружівці.
Події в Україні не залишили байдужими зарубіжні релігійні центри. Одним із перших відгукнувся папа Іван Павло ІІ. Він закликав увесь християнський світ молитися за Україну.
Вселенський патріарх Варфоломій відреагував на ситуацію в Україні зверненням до українського народу від 1 лютого. Ієрарх наголошував, що Церква-Мати ніколи не залишала своїх дітей, і закликав до молитви за справедливість в Україні.
26 листопада патріарх Московський і всієї Росії Алексій ІІ надіслав телеграму Президентові України Л. Кучмі, в якій висловив підтримку зусиль, спрямованих на відновлення миру і злагоди в політичному житті України: „Молюся за дорогий моєму серцю український народ, за те, щоб настрої, які сьогодні переживаються, розв’язалися мирно і гідно, на твердій підставі закону, у згоді з волею народу, без деструктивних впливів ззовні. Знаю, що воля більшості громадян України спрямована на зміцнення країни, на збереження її справжньої незалежності і самобутності, на розширення братерських взаємозв’язків із Росією”, – зазначив патріарх [19].