Релігійний фактор у політичному просторі США

Цілком очевидно, що ставлення до релігії традиційно відіграє в США неабияку роль у побудові політичної кар’єри. Відповідно, релігійні ініціативи президентської адміністрації – явище для Америки зовсім не нове. Всі 43 президенти Сполучених Штатів були віруючими. (Дж. Кеннеді був католиком, решта – представниками протестантських номінацій). Побутує думка, що релігійна активність президента Дж. Буша-молодшого є лише продовженням політики його попередника – Б. Клінтона. Так, професор права М. Гамільтон тведить, що всі релігійно аргументовані ініціативи Дж. Буша простежувалися ще в позиції адміністрації Б. Клінтона. Б. Клінтон підготував відповідну платформу, а Дж. Буш використовує її [11]. На підтвердження цієї думки нагадується підписання Б. Клінтоном Закону про відновлення релігійної свободи (The religious Freedom restoration Act of 1993), Закону про захист релігійної свободи та добровільних пожертвувань (The Religious Liberty and Charitable Donation Protection Act of 1998), нормативне забезпечення дозволу на виділення федеральних коштів для підтримки деяких соціальних програм релігійних груп тощо.

Релігійні погляди нинішнього американського президента простежуються у всій ідеології його діяльності. Проблема особливо актуалізується у світлі наступних президентських виборів. Є всі ознаки того, що релігійний фактор у нинішніх президентських перегонах використовуватиметься значно активніше, ніж раніше. Політичні спостерігачі відзначали, що релігія „відіграє більшу роль цього року, ніж у будь-який кампанії після 1960, коли президентом було обрано католика – Дж. Кеннеді”. Разом з тим, багатьох в США така ситуація не дивувала. Як сказав один із сенаторів, „це є найбільш релігійна країна у світі, але іноді ми намагаємося приховувати цей факт” [12].

Вагомість впливу релігії на виборців підтвердили й опитування, що проводилися під час виборчої кампанії 2000 року. Наведені нижче дані оприлюднені Інтернет-виданням „The Columbus dispatch on-line newspaper” у вересні 2000 року:

У прийнятті рішення „За якого кандидата голосувати?” наскільки для вас важливим, серед інших, є фактор щодо...

релігійної віри кандидата?позиції кандидата щодо підтримки морального клімату в країні?довіри кандидата Біблії як слову Божому?

Дуже важливий30 %65 %43 %

Досить важливий28 %25 %25 %

Не дуже важливий16 %5 %12 %

Не важливіший, ніж інші25 %4 %17 %

Майже троє з кожних п’яти респондентів відповіли, що релігійність кандидатів у президенти впливає на прийняття рішення щодо особи, за яку віддається голос. Ще 90 % вважали важливою позицію кандидата щодо підтримки морального клімату в країні – фактора, близько пов’язаного з релігійною вірою.

Дані опитувань тільки підтверджують думку професора Джорджтаунського університету К. Уїлкокса, автора кількох книг про відносини релігії й політики, який вважає, що жоден кандидат у президенти не переможе, якщо не звертатиметься до віруючих виборців. Американці, на його думку, жадають, аби їхній президент – і взагалі всі вищі посадовці – були хоч до певної міри релігійними. При цьому виборці не дуже переймаються, до якої саме християнської конфесії належать вищі посадовці [13].Під час передвиборчих дебатів 2000 року Дж. Буш назвав Ісуса Христа своїм улюбленим філософом, який відізвався в його серці. Подібні нехитрі публічні сповіді допомогли Дж. Бушеві-молодшому отримати необхідну підтримку. Чи допоможуть йому численні релігійно аргументовані політичні ініціативи обійняти цей пост удруге? Наразі густий релігійний присмак промов Дж. Буша вже викликає дратівливе нерозуміння у частини американських політиків. Навіть ієрархи багатьох християнських конфесій стурбовані змішуванням релігії і політики, яке превалює в офіційних заявах Вашингтона. Але ж обирає главу держави не вузьке коло яйцеголових, а багатомільйонний електорат. Звичайний виборець далекий від політики. Він часто чує лиш те, що воліє почути. На запитання „Чи вважаєте ви, що Америка була б кращою країною, якби релігія мала більший вплив на повсякденне життя?”, 75 % громадян відповіли „Так” [12]. Тому не буде великим ризиком прогнозувати другу перемогу Дж. Буша в президентських перегонах. Пересічний американець скоріш відреагує на його розповіді про багатогодинні молитви, аніж на аналіз його помилок у політиці.

Література:

1. Monbiot D. America – is a religion. – http://www.guardian.co.uk.usa/story/0,12271,1007813,00.html