Політика як суспільне явище
Невід'ємним спрямуванням діяльності будь-якої держави є культурна політика, покликана задовольняти культурні потреби широких мас населення, сприяти культурному прогресу шляхом цілеспрямованого розвитку науки, освіти, літератури, мистецтва, засобів масової інформації.
Важливого значення в сучасних умовах набуває екологічна політика — система заходів, здійснюваних державою з метою збереження довкілля й захисту природи. Екологічна політика ґрунтується на природоохоронному законодавстві, рівень якого значною мірою визначає її ефективність. Важливим напрямом екологічної політики є пошук і впровадження нових природозберігаючих технологій. Для України серйозними проблемами є фінансування природоохоронних заходів, відшкодування заподіяних громадянам збитків тощо. Отже, всі сфери суспільного життя не тільки активно впливають на політику, а є об'єктами свідомого політичного керівництва й управління.
За сучасних умов суспільно-політичного розвитку, коли людство винайшло потужні демократичні регулятори політичних відносин і політичної діяльності, політика покликана бути засобом регулювання економічних, соціальних і духовних відносин, орієнтувати розвиток суспільства на мінімальну конфліктність й максимальну життєздатність суспільних процесів.
Сучасною політичною наукою та всією громадсько-політичною думкою сформовано чіткі засади демократичної політики:
§ оптимальне поєднання класового й загальнолюдського, універсального й національного;
§ гуманістична спрямованість, подолання технократизму, насильства, злочинності;
§ демократизм і моральність у здійсненні політики;
§ громадянськість і патріотизм.
Під час вироблення та реалізації політики важливо враховувати такі основні чинники:
§ конкретно історичні умови розвитку соціуму, геополітичні умови й географічне розташування держави;
§ рівень участі чи відчуження населення щодо влади й державно-суспільних справ;
§ спрямованість національної ментальності, рівень розвитку політичної та правової свідомості;
§ етнонаціональний і демографічний чинники суспільного розвитку;
§ відповідність політичних ідеалів і завдань історичній традиції, політичним цінностям певного суспільства, а також принципам гуманізму й соціальної справедливості;
§ реальна міжнародна ситуація і ставлення до держави світової громадськості.
Перехід до чесної та гуманної політики є складним і тривалим процесом, тісно пов'язаним із корінними змінами у свідомості мас. Особливо це стосується тих країн, які перебувають на стадії переходу від тоталітаризму до демократії, від закритих до відкритих суспільств.
Література:
1.Бебик В. M. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика: [Монографія]. – К., 2000.
2.Білоус А. Політико-правові системи: світ і Україна. – К.,1997.
3.Бодуен Ж. Вступ до політології. – К., 1995.