Міжгалузева ієрархічна модель аналізу суспільних відносин

Висунемо гіпотезу, що між суспільними підсистемами існують ієрархічні взаємозв‘язки у наступному порядку:

- культурна підсистема;

- політична підсистема;

- економічна підсистема;

- соціальна підсистема.

Назвемо таку модель суспільних відносин міжгалузевою ієрархічною моделлю.

Структура та властивості міжгалузевої ієрархічної моделі суспільних відносин

Розглянемо ці властивості:1) згідно із пріоритетом головних цілей та методів їх досягнення усі чотири підсистеми поділяються на дві частини: з домінуванням матеріальних цінностей (соціальна та економічна підсистеми) та з домінуванням духовних (ідеальних) цінностей (культурна та політична підсистеми);

2) згідно із причинно-наслідковим (мотиваційним) механізмом головні потреби людства формуються у соціальній та культурній підсистемах, тоді як політична та економічна підсистеми виступають в якості засобів їх реалізації. Зокрема економіка є інструментом, який організовує працю людей і через посередництво грошового еквіваленту реалізує соціальні потреби. У свою чергу політична підсистема є відображенням культурного світогляду суспільства на принципи державного управління;

3) кожна з підсистем має як духовний (внутрішній) аспект, пов‘язаний із свідомістю та світоглядом людей, так і матеріальний (зовнішній) аспект, виражений у вигляді суспільних, комерційних та державних організацій. Відповідно переміщуючись від соціальної до культурної підсистеми ми отримуємо збільшення розмірів та періоду змін духовних (світоглядних, мотиваційних) систем.

Зокрема, рівню усвідомлення соціальних потреб відповідає масштаб окремої людини. У реалізації економічних цілей безпосередньо зацікавлена група людей, які належать до конкретного підприємства. Проте вже на рівні політичної підсистеми відбувається перехід до усвідомлення політичних цілей, які охоплюють значну частину суспільства на базі ідеологічних програм тих або інших політичних партій. Культурній підсистемі відповідає система поглядів (світогляд) усього суспільства на усі аспекти суспільного життя від моральних цінностей до безпосередніх матеріальних потреб. Відповідно збільшується і часовий масштаб змін для кожного рівня моделі. Зокрема окрема людина на рівні соціальної підсистеми є найбільш мобільною і здатна змінювати стратегію поведінки у найкоротші терміни (чи не щодня), тоді як на зміну загальної системи поглядів нації можуть витрачатись сотні й навіть тисячі років.

І навпаки, якщо говорити про матеріальні механізми реалізації цілей кожної з підсистем, то культурні цінності є результатом досягнень окремих індивідуальностей, політичні партії рухаються окремими групами ентузіастів, економічна підсистема є децентралізованою і утворюється зусиллями підприємницьки-активної частини суспільства, а для реалізації соціальних потреб потрібна дія усього державного механізму. Відповідно змінюються і часові масштаби кожної з підсистем. Якщо матеріальні артефакти культурної підсистеми можуть створюватись протягом одного-двох років, то для досягнення високого рівня соціального забезпечення усієї держави можуть знадобитись десятки років (а у випадку викривлення системи пріоритетів навіть й сотні років).

Висновки

У даній роботі запропоновано новітній підхід до аналізу суспільних відносин на основі міжгалузевої ієрархічної моделі. Згідно з цією моделлю чотири основні підсистеми суспільних відносин мають ієрархічну залежність і розташовані у наступному порядку (у напрямку зменшення пріоритету): культурна, політична, економічна, соціальна. Ієрархічні зв‘язки між даними підсистемами реалізуються опосередковано через людську свідомість. Це і визначає домінування серед чотирьох підсистем культурної. Показано, що відхилення від названих пріоритетів у державній політиці призводить до різних викривлень у розвитку суспільства. Відзначено різний часовий масштаб та розмір даних підсистем, а також домінування культурної та соціальної підсистем над політичною та економічною як допоміжними.