Організація і проведення передвиборної агітації
ня номерів абонентів. Але такі системи можуть використовуватися й більш оригінально. Якщо записати на плівку звернення кандидата або його прихильників до виборців, а потім транслювати його по черзі власникам телефонів, то за певних умов такий спосіб політичної реклами може принести позитивні результати.
Зрозуміло, що це далеко не повний список технологій, які можуть бути корисні під час проведення виборчої кампанії, але він дає уявлення про тенденції та напрями розвитку політичної комунікації. І хоча нам цей етап поки що видається доволі екзотичним, а рівень інформаційного забезпечення політичних кампаній у розвинених країнах — недосяжним, принаймні деякі аспекти наведених технологій політичної комунікації можна використати і в наших умовах.
Однак не варто забувати, що в кожній справі можуть бути як позитивні, так і негативні аспекти.
Використання нових технологій у сфері політичної комунікації, безумовно, допомагає кандидатам ефективніше планувати свою виборчу кампанію, сприяє роботі над іміджем, підвищує рівень культури проведення виборів і політичної культури суспільства загалом і т. ін. До політичної сфери залучаються професіонали високого рівня в галузі інформаційних технологій, політології, політичної психології та соціології, соціального менеджменту. Водночас у впровадженні нових інформаційних технологій у політичну сферу є й певні обмеження.
Передусім слід сказати про високу вартість відеотехніки, комп'ютерів, електронної пошти тощо. Орієнтація на ці технології в суспільстві, де більшість населення живе за межею бідності, навряд чи сприятиме перемозі на виборах. У скрутних економічних умовах не кожна родина може передплатити газети. Крім того, існують й обмеження політичного, культурного, законодавчого, зрештою, психологічного плану. Наприклад, використання системи автоматичного набирання номерів абонентів у поєднанні з "політичним автодовідником" може викликати у громадян негативну реакцію, оскільки вони більше звикли до спілкування (навіть і по телефону) "живцем".
Дуже вагомим є психологічний чинник і в таких аспектах, як, здавалося б, процедура заповнення бюлетеня. Якщо, скажімо, люди звикли викреслювати тих, проти кого вони голосують на виборах, ніж ставити плюс або хрестик проти прізвища кандидата, за якого вони мають намір проголосувати, це може призвести до численних помилок, а відтак і перекручування волі виборців.Незважаючи на те, що нові технології політичної комунікації дедалі ширше впроваджуються в практику виборчих кампаній, найпотужнішими засобами передвиборної агітації залишаються телебачення і радіо. А цілою галуззю політичної реклами стало режисирування відеокліпів і радіосюжетів із закликами на підтримку тих чи інших кандидатів, партій чи передвиборних блоків.
Ознайомлення з варіантами режисури передвиборних матеріалів, безумовно, розширить арсенал засобів політичної реклами, до яких відносять такі типи: "свідчення", "калейдоскоп контрастів", "позитивні емоції", "досвід" і традиційно поширений "репортаж".
"Свідчення". На підтримку кандидата висловлюється популярна людина, яку поважають і шанують виборці. По суті цей варіант режисури реалізується на основі застосування принципу декларування причетності до певної людини, партії, громадської організації і т. ін.
Наприклад, у виборчій кампанії 1988 р. Дж. Буш використав відеокліп про зустріч кандидата (тоді віце-президента США) з керівником СРСР М. Горбачовим. Цей відеоряд супроводжувався закадровими словами Р. Рейгана, який запевняв американців у тому, що він особисто довірив би Дж. Бушу управління країною. Ефективний психологічний трюк полягав у поєднанні великої на той час популярності М. Горбачова і Р. Рейгана; як свідчили фахівці, цей відеокліп створював враження, що голосом Р. Рейгана говорить ... М. Горбачов, у певному розумінні тоді шанована суспільною свідомістю людина.
"Калейдоскоп контрастів". Такий відео- або радіокліп створюється з метою формування негативного контрасту конкурентові й полягає в доборі висловлювань (бажано протилежних) у різні часи і в різних обставинах з одного й того самого питання. Демонстрація таких частин кліпу (10-15 секунд кожна) створює певному кандидатові імідж людини, яка не має власних поглядів, діє кон'юнктурно, сама собі суперечить, а відтак не викликає довіри у виборців.
"Позитивні емоції". Такий відео- або аудіоматеріал, як правило, будується на поєднанні приємної, спокійної музики й сприятливого тла — лона природи, родинного кола і т. ін.
"Досвід". Цей тип рекламної продукції розкриває компетентність кандидата, його досвід державної, політичної діяльності, значущість у політичній ієрархії суспільства.