Авторитарний режим

Авторитаризм іноді визначають як спосіб правління з обмеженим плюралізмом. Він цілком сумісний з економічним, соціальним, культурним, релігійним, а частково і з ідеологічним плюралізмом. Його вплив на суспільний розвиток має як слабкі, так і сильні сторони.

До числа слабких відноситься повна залежність політики від позиції глави держави чи групи вищих керівників, відсутність у громадян можливостей запобігання політичних чи авантюр сваволі, обмеженість інститутів артикуляції, політичного вираження суспільних інтересів. У той же час авторитарна політична система має і свої достоїнства, що особливо відчутні в екстремальних ситуаціях. Авторитарна влада має порівняно високу здатність забезпечувати політичну стабільність і суспільний порядок, мобілізувати суспільні ресурси на рішення визначених задач, переборювати опір політичних супротивників. Усе це робить її досить ефективним засобом проведення радикальних суспільних реформ.

Висновок

У сучасних умовах постсоціалістичних країн “чистий” авторитаризм, що не спирається на активну масову підтримку і деякі демократичні інститути, навряд чи може бути інструментом прогресивного реформування суспільства і здатний перетворитися в кримінальний диктаторський режим особистої влади, не менш руйнівний для країни, чим тоталітаризм. Тому сполучення авторитарних і демократичних елементів, сильної влади і її підконтрольність громадянам — найважливіша практична задача на шляху конструктивного реформування суспільства. Демократично орієнтуються авторитарні режими не довговічні. Їх реальною перспективою є більш стійкий у сучасних умовах тип політичної системи — демократія.

Для авторитаризму характерно:

Автократизм.

•Необмеженість влади.

•Опора на силу.

•Монополізація влади і політики.

•Відмовлення від тотального контролю.

•Рекрутування політичної еліти

•Авторитаризм має потребу в легітимації влади.

•Авторитаризм має сильні і слабкі сторони.

До сильних сторін відносять:

порівняно висока здатність забезпечувати політичну стабільністьі суспільний порядок,

мобілізувати суспільні ресурси на рішення визначених задач,

переборювати опір політичних супротивників.

Тобто, авторитаризм — ефективний засіб проведення радикальних суспільних реформ.

До слабких сторін відносять:

•повну залежність політики від позиції глави держави чи групи вищих керівників,