Роль конкурентної розвідки у запобіганні рейдерській атаці та здійсненні поглинання

Зміна влади в 2004 році в Україні спровокувала й переділ власності, що підказав вітчизняним рейдерам ще один спосіб поглинання підприємств — заперечення факту правомірності підсумків приватизації. Поки Юлія Тимошенко готувала до повторного продажу «Криворіжсталь», Костянтин Григоришин розгорнув проти групи Суркіса — Медведчука справжню рейдерську війну. Апетити росіянина не обмежувалися поверненням відібраних у нього колись обленерго — він замахнувся навіть на ФК «Динамо» (Київ). Наведені нами приклади не означають того, що ми є прихильниками методів приватизації, які в основному застосовувались до 2004 року, проте саме правові прогалини здійснюваної реприватизації після 2004 року породили таку форму рейдерської діяльності.

Як логічно випливає зі згаданого, роль конкурентної розвідки у вітчизняному бізнесі насамперед зводиться до вчасного запобігання рейдерській атаці. Щоб докладніше визначити завдання конкурентної розвідки у цих процесах, з'ясуємо низку принципових запитань, у відповідях на які й реалізовується роль конкурентної розвідки у протидії рейдерській атаці. Перше запитання, яке виникає під час аналізу будь-якої ситуації, пов'язаної з недружнім поглинанням — чому рейдерська атака є для керівництва великою несподіванкою?

Зазвичай захоплення підприємства, судові рішення, що дають змогу разом із судовим виконавцем проникнути на територію, змінити членів правління й захопити управління бажаним заводом — це лише зовнішні й не найголовніші прояви раніше спланованої рейдерської атаки. Це її завершальний етап. Розпочати її можуть і за кілька років до того, про що у власників підприємства може не бути навіть підозр. План із захоплення підприємства готують довго й ретельно, використовуючи відповідні методи роботи й фахівців (найчастіше — відставних і діючих спеціалістів із правоохоронних органів). Рейдери знаходять вразливі місця фірми, вивчають психологічні портрети її керівників і власників, щоб спрогнозувати їхню реакцію на ті або інші подразники. Впроваджують на підприємство або вербують на ньому своїх агентів, які надають необхідну інформацію, встановлюють довірчі стосунки з керівниками ключових підрозділів, впливовими особами на підприємстві, серед них виокремлюють ворожо налаштованих проти керівництва, жадібних, продажних і так далі.

Фінансове захоплення здійснюється послідовно, потайки. Слід віддати належне, часом майстерно створюється ситуація, за якої незговірливий власник довідується, що його бізнес йому вже не належить ані фактично, ані юридично. Тільки тоді вступають у дію бойовики, які починають штурм. А той, хто наймає й скеровує їх, починає усвідомлювати, що активи підприємства розібрано й поділено між новими власниками, а сама колись дуже прибуткова фірма у боргах банку, про які її власник, як виявилося, нічого не знав. Так, наприклад, власник компанії «Агроекспорт» з Миколаєва, що її вартість авторитетна фірма «Делойт і Туш» оцінила в $75 млн., навіть не знав, що її вже закладено топ-менеджментом одному з банків і, по суті, йому вже не належить [9].

Наступне запитання — як і у кого виникає ідея про захоплення підприємства?

Така ідея може виникнути як в зовнішньому (все може початися із пропозиції продати бізнес), так і внутрішньому середовищі компанії.Як правило, ці плани виношують його власники, які не зуміли домовитися між собою. Один вважає, що розвиватися треба так, інший — так. Один говорить, що треба більше прав віддати топ-менеджерам, інший воліє управляти одноосібно, гадаючи, що краще від власника подбати про підприємство не зможе ніхто. Рейдерським атакам піддаються зазвичай успішні й благополучні фірми, керівники яких не без підстав вважають себе професіоналами найвищого ґатунку. І дуже часто не вміють почути партнера й домовитися один з одним. Іноді рейдери самі підшукують вразливі для атак фірми й пропонують їхнє захоплення потенційним власникам. Або привласнюють їх самі.

Третє запитання. Як правильно протидіяти захопленню свого підприємства?

У цьому разі ефективно спрацьовує правило коли «розумний вчиться на чужих помилках», тобто як виходили з таких ситуацій інші. Слід підкреслити, що можливі варіанти мають бути прораховані і відпрацьовані задовго до початку рейдерської атаки, у процесі її реалізації вони можуть виявитися малоефективними. Що мається на увазі?

Ефективним способом запобігання конфліктним ситуаціям є договір з партнерами про те, як у разі розбіжностей ділитиметься бізнес. Адже в ситуації, коли один з партнерів вирішує «вийти із гри» й продати бізнес, зробити це буває технічно дуже складно. Гроші перебувають в обороті й вилучити їх інші партнери просто не в змозі.

Ефективний захист підприємства лежить винятково усередині самого підприємства. І цю небезпеку можна перебороти тільки побудувавши систему ефективних превентивних заходів захисту бізнесу комплексного характеру. Тільки після проведення такої роботи страхові компанії готові застрахувати ваш бізнес від захоплення.