Бізнес-план у ринковій системі господарювання

Бізнес-план є одним із складових документів, що визначають стратегію розвитку фірми, базуючись вод¬ночас на загальній концепції розвитку фірми, доклад¬ніше розробляє економічний та фінансовий аспекти стратегії,, дає техніко-економічне обгрунтування конкретних заходів. Реалізація стратегії грунтується на широких інвестиційних програмах, що є складовими цілої системи взаємопов'язаних технічних, організа¬ційних та економічних змін за визначений проміжок часу. Бізнес-план охоплює один із розділів інвести-ційної програми, термін реалізації якої, як правило, обмежений кількома роками.Особливістю бізнес-плану як стратегічного докумен¬та є його збалансованість за визначеними завданнями з урахуванням реальних фінансових можливостей фір¬ми. Для того, щоб бізнес-план був прийнятий, він має бути забезпечений необхідними фінансовими ресурсами. Це значною мірою визначає характер проектів, які вивчаються при розробці бізнес-плану. Ці проек¬ти мають бути не лише інноваційними, тобто відрізня¬тися науково-технічним нововведенням, а й мати до¬статньо повну розробку: які витрати необхідні для їх реалізації та який прибуток очікується. Ступінь інноваційності та ризикованості проекту визначає засоби залучення капіталу. Рівночасно залучення самого про¬екту в бізнес-план можливе лише за умови "визначен¬ня джерел його фінансування.

3.Порядок формування інформаційного забезпечення бізнес планування.

Процесу розробки бізнес–плану передує робота по формуванню інформаційного забезпечення (інформаційного поля), тобто робота по підбору інформації щодо розроблюваного проекту.

Інформаційне поле бізнес–плану - це сукупність документів або даних правового, економічного, комерційного, науково–технічного, зовнішньокономічного та соціального характеру, які забезпечують інформаційні потреби підприємця в процесі опрацювання бізнес–плану.

Зусилля підприємця в процесі формування інформаційного забезпечення бізнес–плану мають бути зосереджені в основному на пошуку маркетингової, виробничої, фінансової та загальноекономічної інформації. Так, для успішного просування товару, в якому втілена підприємницька ідея, від виробника до споживача необхідним є підбір маркетингової інформації, тобто інформації про:

- потенційних споживачів продукції майбутнього бізнесу, їхні запити і незадоволені потреби;

- технічні, експлуатаційні та споживчі якості аналогічних видів продукції й ціни на них;

- особливості просування даної продукції на споживчий ринок, інші відомості, які характеризують ринок майбутнього бізнесу.

Також, для виготовлення продукції, яка буде пропонуватися споживачам є необхідним отримання інформації виробничого характеру, тобто інформації про технологію виробництва даної продукції, про машини і устаткування, про сировину, про спеціальності та кваліфікації робітників, тощо, про встановлення контактів і проведення попередніх переговорів з потенційними постачальниками та партнерами по виробничій кооперації.

Завдання підприємця полягає не лише в тому, що виготовити і довести свій продукт до споживача. Зробити це треба так, щоб окупити всі витрати на виробництво та реалізацію продукту та й ще отримати певний прибуток. З цього погляду підприємця цікавить також і фінансова інформація, тобто інформація про рівень рентабельності аналогічної продукції, про необхідний початковий капітал, про потреби в кредитах, про особливості руху готівки, про оподаткування, тощо.

З погляду системного підходу будь – який підприємницький проект – це відкрита система, яка може існувати за умов активної взаємодії з навколишнім діловим світом. Це означає, що успіх реалізації підприємницького проекту багато в чому залежатиме від того, як вдало він буде пристосований до реальної дійсності. Отже, для опрацювання бізнес – плану необхідна також інформація про загальноекономічні і галузеві чинники, які впливають на процес реалізації проекту, загальноекономічну ситуацію в державі, соціальні та політичні умови реалізації проекту, законодавчі обмеження, тенденції розвитку галузі тощо.

Основними джерелами інформації для розробки бізнес – плану можуть бути (рис. 3):

- власний досвід практичної діяльності;