ЕЛЕКТРОНИ ТА ЇХ РОЛЬ В ЕЛЕКТРИЧНОМУ СТРУМІ

У Кембриджі працював один з найвидатніших фізиків 19 ст. Джозеф Джон Томсон . Він ретельно дослідив катодне проміння .

Визначні в історії фізики досліди Томсона на відхилення катодного

Проміння в магнітному або електричному полі показали , що катодне проміння – це пучок швидких електрично заряджених частинок. Томсону довелося довести , що заряд цих частинок тотожний елементарному заряду, виявленому Фарадеєм у дослідах з електролізу. Отже, катодне проміння – це потік заряджених частинок-електронів. Оскільки електричний струм має магнітні властивості, то природно, що електрони, які летять в трубці ,відхиляються під впливом магніту. Електричне поле також діє на заряджену частину.

Томсон ставив досліди в багатьох варіантах. Малюнок № 2 показує одну з установок, які він застосував: на малюнку виділено частину цієї установки, яка дасть змогу зрозуміти ідею досліду.Камінь кинутий горизонтально, відхиляється від горизонтальної лінії силою земного притягання. Так само електрон відхиляється силою, з якою діє на нього магнітне чи електричне поле. Для

- 3 -

магнітного поля ця сила F=BeV , де В – магнітна індукція , е- заряд електрона .V- швидкість його руху. Для електричного поля відхиляюча сила дорівнюватиме Ее. Під дією цієї сили електрон набуде прискорення а= Ее/m в напрямі до нижньої позитивно зарядженої пластинки конденсатора і зміститься від горизонталі на

2 2

відстань S=1/2at=1/2*Ee/m*t.Час проходження між пластинками конденсатора довжиною l знайдемо за формулою рівномірного руху t=l/V.Підставляючи це значення у формулу для S , дістанемо :

2 2 2 2

½*Ee/m*t/V . Звідси e/m*1/V=2S/Et.

Величини правої частини рівняння можна визначити з досліду , а в лівій частині залишаються дві невідомі : відношення e/m і швидкість V. Щоб визначити швидкість , Томсон застосував метод зрівноважування дії електричного поля дією відповідно підібраного магнітного поля . Тоді світна пляма на екрані залишиться нерухомою на осі приладу . Оскільки при цьому електрична і магнітні сили рівні , то Ee=BeV, звідки V=E/B.

Визначивши швидкість , можна за попередньою формулою знайти й відношення e/m . Дослід повторювали багато разів ; тепер

11

приймають , що e/m =1,76*10 Кл/кг.

Томсону належить і перший метод визначення й маси електрона . Для цього він спостерігав осадження в скляній посудині хмарки з дрібненьких водяних краплинок , які сконденсувалися з насиченої водяної пари на іонах водню.

Звідки ж беруться електрони в описаних дослідах з вакуумними трубками ? Вони вибиваються з металу катода ударами іонів газу , невелика кількість якого повинна залишатися в трубці .

Електрони – складова частина кожного атома кожної речовини . Але чому ж тоді метали , наприклад , не заряджені ? Очевидно , до складу атома входять ще й позитивні заряди , що зрівноважують заряд електронів . Томсон зображав модель атома як суцільну кульку з рівномірно розподіленим в об’ємі позитивним зарядом ;

усередині кульки , говорив він , містяться електрони , наче ізюм в пудингу . Пізніше в результаті тонких і складних експериментів учені прийшли до планетарної моделі атома , за якою атом являє