Рефрактометрія

РЕФРАКТОМЕТРІЯ (від лат. refractus - переломлений і ...метрия) - сукупність методів і засобів виміру показників переломлення n середовища: вимір кута переломлення світла; вимір кута повного внутрішнього відображення; інтерференційний метод; фотометричний метод (залежність коефіцієнта відображення світла на границі двох середовищ від відношення n); інші методи, у т.ч. иммерсионний і тіньовий (вимір перепаду n у неоднорідних середовищах).

Показник переломлення n – одне з найбільше часто досліджуваних властивостей рідини і рідкого розчину. У фізичній хімії застосовуються різні функції показника переломлення:

•питома рефракція ;

•мольна рефракція .

Рефракція суміші є щирою властивістю, якщо уводиться величина щирої молекулярної маси і псевдомольним властивістю, якщо уводиться величина аддитивной молекулярної маси.

Установлено, що в рідких системах, що наближаються по своєму поводженню до ідеальних, добре дотримується правило аддитивности (у масових частках РА і РВ) питомих рефракций:

.

З цього рівняння шляхом перетворення масових часток (РА і РВ) у мольний обсяг (VA і VB) можна перейти до рівняння, з якого випливає, що f(n) є объемно-аддитивним властивістю:

(1)

Функція f(n) уводиться по

•Гладстону-Далю: f(n) = n-1

•або по Лорентуу-Лоренцу .

Аналіз відповідних функцій показує, що міра відхилення від аддитивности найменша, коли f(n) уводиться по Гладстону-Далю.

З рівняння (1), підставляючи в нього f(n) = n-1, можна вивести рівняння об'ємно-частковий аддитивности:

.

Мольно-аддитивной модифікацією показника переломлення буде функція:

.

Аналіз відносин і показує, що при розширенні в системі правилу аддитивности краще задовольняє показник переломлення; при стиску правило аддитивности краще задовольняє функція Fn.

На ізотермах показника переломлення екстремум зустрічається нечасто. Тому про характер процесів, що протікають у системі, судять по діаграмах відхилення показника переломлення від аддитивности ?n.

У дуже великому числі систем хімічна взаємодія приводить до позитивних відхилень показника від аддитивности. Рівняння, що зв'язує ∆n з відхиленнями від аддитивности питомої рефракції: