Оптика

ПЛАН

1. Розвиток поглядів на природу світла

2. Два способи передавання дії

3. Корпускулярна і хвильова теорії світла

4. Геометрична і хвильова оптика

5. Лінзи – оптичний прилад

Використана література

1. Розвиток поглядів на природу світла

Перші уявлення давніх учених про те, що таке світло, були досить наївні. Вважали, що з очей виходять особливі тонкі щупальця і що зорові враження виникають від ощупування ними предметів. Спинятися докладно на таких поглядах тепер, звичайно, немає потреби. Простежимо коротко за розвитком наукових уявлень про те, що таке світло.

2. Два способи передавання дії

Від джерела світла, наприклад від лампочки, світло поширюється в усі боки й падає на предмети навколо, спричиняючи, зокрема, їх нагрівання. Потрапляючи в око, світло спричиняє зорове відчуття — ми бачимо. Можна сказати, що під час поширення світла передається дія від одного тіла (джерела) до іншого (приймача).

Взагалі ж одне тіло може діяти на інше двома різними способами: або перенесенням речовини від джерела до приймача, або ж зміною стану середовища між тілами (без перенесення речовини).

Можна, наприклад, змусити задзвонити дзвінок, що перебуває на деякій відстані, вціливши в нього кулькою. Це — перенесення речовини. Але можна діяти інакше: прив'язати шнур до серця дзвінка і змусити дзвінок звучати, посилаючи по шнуру хвилі, які розгойдуватимуть його серце. У цьому випадку речовина не переноситиметься. По шнуру поши¬рюється хвиля, тобто змінюється стан (форма) шнура.

Отже, дія від одного тіла до другого може передаватися хвилями.

3. Корпускулярна і хвильова теорії світла

Відповідно до двох можливих способів передавання дії від джерела до приймача виникли й почали розвиватися дві зовсім різні теорії про те, що таке світло, яка його природа. Причому виникли вони майже одночасно в XVII ст.

Одна теорія зв'язана з ім'ям Ньютона, а друга — з ім'ям Гюйгенса.

Ньютон дотримувався так званої корпускулярної теорії світ¬ла, за якою світло — це потік частинок, що йдуть від джерела в усі боки (перенесення речовини).

За уявленнями Гюйгенса, світло — це хвилі, що поширюються в особливому, гіпотетичному середовищі — ефірі, який заповнює увесь простір і проникає всередину всіх тіл.

Обидві теорії тривалий час існували паралельно. Жодна з них не могла перемогти. Лише авторитет Ньютона змушував більшість учених віддавати перевагу корпускулярній теорії. Відо¬мі на той час із досліду закони поширення світла більш або менш успішно пояснювались обома теоріями.