ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ НАУКИ
Задачі науки ніяк не зводяться до збору фактичного матеріалу.
Зведення задач науки до збору фактів означає, як виразилося А.Пуанкаре, "повне нерозуміння щирого характеру науки". Він же писав: "Учений повинний організувати факти. Наука складається з фактів, як будинок з цеглин. І одне голе нагромадження фактів не складає ще науки, точно так само як купа каменів не складає будинку".
Наукові теорії не з'являються як пряме узагальнення емпіричних фактів. Як писав А.Ейнштейн, "ніякий логічний шлях не веде від спостережень до основних принципів теорії". Теорії виникають у складній взаємодії теоретичного мислення й емпірії, у ході дозволу чисто теоретичних проблем, у процесі взаємодії науки і культури в цілому.
У ході побудови теорії вчені застосовують різні способи теоретичного мислення. Так, ще Галилей став широко застосовувати уявні експерименти в ході побудови теорії. У ході уявного експерименту теоретик як би програє можливі варіанти поводження розроблених їм ідеалізованих об'єктів. Математичний експеримент - це сучасний різновид уявного експерименту, при якому можливі наслідки варіювання умов у математичній моделі прораховуються на комп'ютерах.
При характеристиці наукової діяльності важливо відзначити, що в її ході вчені часом звертаються до філософії.
Велике значення для вчених, особливо для теоретиків, має філософське осмислення сформованих пізнавальних традицій, розгляд досліджуваної реальності в контексті картини світу.
Звертання до філософії особливо актуально в переломні етапи розвитку науки. Великі наукові досягнення завжди були зв'язані з висуванням філософських узагальнень. Філософія сприяє ефективному опису, поясненню, а також розумінню реальності досліджуваною наукою.Важливі особливості наукового знання відбиває поняття "стиль наукового мислення". М. Борн писав так: "... Я думаю, що існують якісь загальні тенденції думки, що змінюються дуже повільно й утворять визначені філософські періоди з характерними для них ідеями у всіх областях людської діяльності, у тому числі й у науці. Паулі в недавньому листі до мене ужив вираження "стилі": стилі мислення - стилі не тільки в мистецтві, але й у науці. Приймаючи цей термін, я затверджую, що стилі бувають і у фізичної теорії, і саме ця обставина додає свого роду стійкість її принципам".
Відомий хімік і філософ М.Полані показав наприкінці 50-х років нашого століття, що передумови, на які вчений спирається у своїй роботі, неможливо цілком вербалізувати, тобто виразити в мові. Полані писав: "Ту велику кількість навчального часуу, що студенти-хіміки, біологи і медики присвячують практичним заняттям, свідчить про важливу роль, що у цих дисциплінах грає передача практичних знань і умінь від учителя до учня. Зі сказаного можна зробити висновок, що в самому центрі науки існують області практичного знання, що через формулювання передати неможливо".
Знання такого типу Полані назвав неявними. Ці знання передаються не у виді текстів, а шляхом безпосередньої демонстрації зразків.
Термін "менталітет" застосовується для позначення тих шарів духовної культури, що не виражені у виді явних знань, але проте істотно визначають обличчя тієї чи іншої чи епохи народу. Але і будь-яка наука має свій менталітет, що відрізняє її від інших областей наукового знання, але тісно зв'язаний з менталітетом епохи.
Говорячи про засоби наукового пізнання, необхідно відзначити, що найважливішим з них є мова науки.
Галілей стверджував, що книга Природи написана мовою математики. Розвиток фізики цілком підтверджує ці слова Галилея. В інших науках процес математизації йде дуже активно. Математика входить у тканину теоретичних побудов у всіх науках.
Хід наукового пізнання істотно залежить від розвитку використовуваних наукою засобів. Використання підзорної труби Галилеем, а потім - створення телескопів, радіотелескопів багато в чому визначило розвиток астрономії. Застосування мікроскопів, особливо електронних, зіграло величезну роль у розвитку біології. Без таких засобів пізнання, як синхрофазотрони, неможливий розвиток сучасної фізики елементарних часток. Застосування комп'ютера революціонізує розвиток науки.