Філософія інформаційного суспільства

Айрис підкреслює загальність точки зору всіх філософів, які трактували "інформаційне су-спільство" в зв'язку з теперішніми змінами в суспільній ролі НТР в ній. Але на відміну від Тофф-лера, він акцентує увагу виключно на виробничій сфері, повністю виключаючи з розгляду соціа-льний та культурний аспекти оновлення.

3.Культура в новому суспільстві

Ми живемо в світі дліц- культури. Замість довгих "ниток" ідей, пов'язаних одна з одною "бліпи" інформації: оголошення, команди, відривки новин, які не узгоджуються зі схемами. Нові образи та уявлення не піддаються класифікації частково тому, що вони не вкладаються в старі ка-тегорії, частково тому, що мають дивну непов'язану форму.Ненаситні читачі дешевих видань та спеціалізованих журналів, вони короткими прийомами сприймають величезну кількість інформації. Але і вони намагаються знайти нові поняття та мета-фори, які б дали можливість систематизувати чи організувати "дліпи" в більше ціле. Однак, за-мість того, щоб намагатись втиснути нові дані в стандартні категорії та рамки "другої хвилі", вони хотіли б все побудувати на свій власний лад. Словом, замість того, щоб просто позичити готову ідеальну модель реальності, зараз ми самі мусимо знову та знову її винаходити. Це важка необхід-ність, але разом з тим, відкриває великі можливості для розвитку індивідуальності, демасифікації культури та особистості. Деякі, правда, не витримують, ламаються або відходять в сторону. Інші перетворюються в постійно розвиваючихся, компетентних індивідів, здатних підійматись в своїй діяльності на новий, більш високий рівень. Але в будь-якому випадку людина перестає бути стан-дартною, легко керуємим роботом, яким його зображали письменники "другої хвилі" [11].

Тофлер одним з перших помітив корінні зміни, які мали місце за останній час в культурі суспільства, особливо західного. Наростаюча сила потоку інформаційного обміну між людьми по-родила новий тип культури, в якій все підпорядковано необхідності класифікації, унікації для най-більшої компресії та підвищення ефективності при передачі від людини до людини чи то особис-то, чи то через засоби масової інформації.

Х.Скопімовський вважав, що під загрозою інструментацізації культура знаходить різноманітні протидії. Вихід за межі може бути реалізовано лише за допомогою наркотиків и через екскурси до східної філософії. Винекнення філософії техніки - друга протидія культури небезпеці бути задушеною інструменталізаціє, бо дебати про природу техніки - це дискусії про майбутнє людини та людства вцілому [4].

Культурний рух ще глибше підірвав раціональне мислення та легітимацію основного прое-кту. Він поставив під питання як цінності платників, високий життєвий рівень, так і переваги спо-живання, праці та бережливості. Він відкрито кинув виклик відстроченому винагородженню, са-моорганізованості.

Ясперс писав, що техніка не тільки наближує нас до пізнання, техніка відкриває перед нами новий світ та нові можливості існування в ньому. Він одним з перших підняв проблему нової есте-тики у технізованому світі.

4. Людина у новому суспільстві

Радикальні зміни у сфері виробництва неминуче призведуть до великих соціальних змін. Ще при житті нашого покоління фабрики та установи наполовину опорожніють та перетворяться у складські приміщення. Футуристи вважають, що розвиток мережі інформації дзволить значно розширити практику надомної праці. Це дозволить зменшити забруднення оточуючого середови-ща та знизити витрати на її відновлення. В напрямку створення електронного котеджу діють і со-ціальні фактори. Чим більше скорочується робочий день, тим більше часу для робітника для само-розвитку.

Але розвиток технічного прогресу призведе і до деяких труднощів у сфері зайнятості, адже використання нових технологій стане передумовою звільнення багатьох робочих місць та збіль-шення безробіття. Регулювання державою рівня зайнятості має дуже велике значення у цьому ви-падку.

Висновки

Визначення поняття "інформаційного суспільства" є одним з ключових моментів даної роз-робки.