Філософія інформаційного суспільства

Історико-бібліографічна довідка

Інформаційне суспільство – соціологічна концепція, що визначає головним фактором роз-витку суспільства виробництво та використання науково-технічної та іншої інформації. Концепція інформаційного суспільства є різновидом теорії постіндустріального суспільства, засновниками якої були З.Бжезинський, О.Белл, О.Тоффлер. При розгляді розвитку суспільства як “зміну ступе-нів”, прибічники теорії інформаційного суспільства пов’язують його становлення з домінуванням “четвертого”, інформаційного сектору економіки, який йде після сільського господарства, проми-словості та економікою послуг. При цьому стверджується, що капітал і праця, які є основою індус-тріального суспільства, поступаються місцем інформації та знанню у сучасному суспільстві. Рево-люціонізуючі дії інформаційної технології приводить до того, що в інформаційному супільстві класи змінюються соціально недиферинцованими “інформаційними спільнотами”[5].

Традиційним коораціям Тоффлер протиставить “малі” економічні Форми – індивідуальну діяль-ність на дому, ”електронний котедж”. Вони зараховані у майбутню структуру інформаційного су-спільства з його “інфо-”, “техно-“ та іншими сферами людського буття. Було висунуто проект “глобальної електронної цивілізації”, що базується на синтезу телебачення, комп'ютерної служби та енергетики [9]. “Комп’ютерна революція” поступово приводить до зміни традиційного друку “електронними книгами”, змінює ідеологію, перетворює безробіття у забезпечений досуг [11]. Со-ціальні та політичні зміни розглядаються у теорії інформаційного суспільства як наслідок “мікро-електронної революції”. Перспектива розвитку демократії пов’язується з розповсюдженням інфо-рмаційної техніки. Тоффлер та Дж.Мартін відводять головну роль у цьому телекомунікаційній “кабельній мережі” , яка забезпечує двосторонній зв’язок громадян з урядом, дозволить врахову-вати їх думку при розробці політичних рішень. Розробки у галузі “штучного інтелекту” розгляда-ються як можливість інформаційного трактування самої людини. Концепція інформаційного сус-пільства викликає критику з боку гуманістично орієнтованих філософів та науковців, які додер-жуються думки щодо негативних наслідків комп’ютеризації суспільства.

1.Поняття "інформаційного суспільства"

Тоффлер не дає новій цивілізації визначення, але доводить, що вона має принципово новий характер. "Багато чого у цій виникаючій цивілізації протиречить традиційній індустріальній циві-лізації. Це водночас і технічно розвинута, і антиіндустріальна цивілізація. "Третя хвиля" несе із собою новий образ життя, що оснований на джерелах енергії, які поповнюються; на методах ви-робництва, що роблять застарілими більшість фабричних збірничих ліній; на якійсь новій ("ненук-ліарній") родині; на новому інституті, який можна було б назвати "електронним котеджем"; на ра-дикально перетворених школах та корпораціях майбутнього. Така цивілізація несе з собою новий кодекс поведінки та виводить нас за межі концентрації енергії , грошових коштів і влади"[10].

У передмові до реферату книги "Третя хвиля" [11] Баталов відмітив, що Тоффлер жодного разу не дав прямого визначення поняттю "інформаційного суспільства", яке сам ввів. Тоффлер надає визначення через перелік елементів, які є радикально новими для сьогодення та мають коренево змінити життя теперішнього та прийдешнього поколінь.

За думкою Д.Белла у наступному столітті вирішальне значення для економічного та соціа-льного життя, для способів виробництва знання, а також для характеру трудової діяльності люди-ни набуває становище нового соціального укладу, що базується на телекомунікаціях. Революція в організації та обробці інформації та знань, в якій головну роль грає комп'ютер, розвертається вод-ночас з розвитком індустріального суспільства. Три аспекти останнього особливо необхідні для розуміння телекомунікаційної революції:

1)перехід від індустріального до сервісного суспільства;

2)вирішальне значення кодифіцированого теоретичного знання для здійснення технологіч-них інновацій;

3)перетворення нової "інтелектуальної технології" у ключовий засіб системного аналізу та теорії приймання рішень[4].

Один із засновників концепції "інформаційного суспільства" Д.Белл серед перших виділив його характерні ознаки. Його визначення цього поняття зводиться до роз'яснення суттєвостей но-вого суспільства через зміни, що будуть відрізнять "післяреволюціцне" суспільство від теперіш-нього.