Філософія Стародавньої Індії

Це можна пояснити так:

1)Східна філософія тісніше переплетена з такими науками, як міфологія, релігія, магія, традиціями та обрядами.

2)Філософська думка Стародавнього Сходу опиралась на канонічні духовні джерела і в цьому сенсі вона сягала своїм корінням значно далі, ніж алятична.

Зміст філософського мислення відображають: 1) “Веди” – канонічне духовне джерело Стародавньої Індії. “Веди” – збірник міфів (“відати”, “знати”) записані на листях пальми приблизно 1,5 тис. Років до Р.Х.

Веди – стародавні пам’ятки індійської літератури написані віршем і прозою. До складу входять саліхіти – це 4 збірки до яких входять молитви, заклинання, певні тлумачення, міфи, розповіді про богів, гімни, давні світоглядні уявлення.

2.Брахмани – це своєрідні коментарі до текстів Вед, у яких особлива увага звертається на тлумачення одвічного смислу ритуалів.

3.Упанішади – завершальний етап у розвитку Вед. Це повальна назва різних за своїм характером і обсягом трактатів релігійно-філософського плану. З філософської точки зору “Упанішади” є найцікавішими текстами (від слова “сидіти поруч” мається на увазі поруч з учителем, тобто це тексти-пояснення таємних знань, що містяться в основних текстах “Вед” – саммітах).

Упанінгади містять:

-найдавніші версії виникнення світу, серед яких найважливіше значення мали:

а) виникнення світу із яйця (ідея про самозародження всього, осмисленого у якості живого);

б) виникнення світу внаслідок глибокого само зосередження (тапасу) первинного духу;

в) виникнення світу внаслідок жертвоприношення (ідея, згідно якої народження та смерть невід’ємні одне від одного).

-Трактування першооснови буття, як універсального абстрактного принципу (Брахман), який ототожнюється з індивідуальною духовною сутністю людини, з її душею (атаман).

-Певне бачення життєвої долі людини: концепція безмежного кола перевтілень душі (сансара і закон карми).

-Позитивну оцінку ролі пізнання як самозосреедження на превнних сутностях світу (необхідність, усвідомлення ждності Брахмана і атмана як умови “звільнення” від безмежного кола перевтілень).

-Думку про можливість та умови здійснення людської свободи, яка здатна подолати комічний закон карми.

-Міркування про співвідношення дій, активності людини і свободи.

Принципи закладені у Ведах, Брахманах і Упанішадах, стали основою таких світоглядних систем:

1)брахманізм;

2)бхагаватизм;

3)буддизм;

4)джайнізм.