Теорії вроджених ідей

Проблему загального Локк вирішує з позицій концеп¬туалізму, оскільки загальне виникає, на його думку, лише

ця дія,— пише він,— називається абстрагуванням, і за її. допомогою утворені всі загальні ідеї в розумі» [35, 1, 212}. Абстрагування — це відкидання, заперечення усіх чуттє¬вих властивостей дійсних речей, окрім однієї, що утриму¬ється розумом незалежно від інших. Таке ізольоване сприй¬мання ідеї цієї властивості перетворює її на абстрактну. Фіксується ця ідея за допомогою слова. Тому абстрактне мислення завжди спирається на мовні знаки.

Абстрактна ідея стає загальною через те, що вона на¬буває можливості репрезентувати певну множину окремих речей. Ідеї бувають загальними, вказує Дж. Локк, «коли виступають як представники багатьох окремих речей» [35, 1, 471}. Цей акт мислення, у якому абстрактна ідея висту¬пає представником певного класу одиничних речей, Локк називає узагальненням. Але на якій підставі стає можли-" вим таке відношення? Якась абстрактна ідея набуває здат¬ності репрезентувати множину або клас окремих речей, по-перше, тому, що вона відображає однакову для всіх речей властивість, і, по-друге, тому, що ми відволікаємося від усіх інших властивостей, через які речі відрізняються одна від одної. Об'єктивним змістом загальної ідеї є подібність, що притаманна багатьом речам, але вона набуває значен¬ня загального лише за умов абстрагування від усього ок¬ремого, відмінного. Саме тому загальна ідея і не може у Локка не бути абстрактною, і саме тому загальна ідея здат¬на існувати лише в розумі за допомогою слів або імен. По¬няття загального у Дж. Локка багато в чому подібне до точки зору Т. Гоббса. Так само, як і Гоббс, Локк зводить реальну підставу загального до подібності окремих речей між собою; як і у Гоббса, існування загальної ідеї стає можливим у Локка через позначення її мовним знаком. Але, якщо Гоббс узагалі зводить загальне до такого знака, до імені, яким позначається певна множина одиничних' речей, то Локк бачить в імені лише засіб фіксації створеної ро-

Створена Локком теорія узагальнення, як зазначалося, справила значний вплив на подальший розвиток логічної науки. Однак теорія Локка має суттєві вади. По-перше, треба зазначити, що створювані таким чином загальні ідеї здатні виражати лише зовнішню, часто випадкову спіль¬ність речей, і не виражають їх справжньої єдності. Загаль¬не, що грунтується на схожих зовнішніх ознаках, не має об'єктивного існування і може існувати лише завдяки аб¬страктній діяльності розуму. Наявність однакової ознаки (наприклад, щетини) дає підстави до одного класу речей віднести і їжака, і щітку, але таке об'єднання буде штуч¬ним. Правда, наша класифікація нерідко має саме такий штучний вигляд. Проте така штучність, хоч і виправдана в певних межах, не відповідає природі науково-теоретичного поняття, змістом якого є реальна єдність певного класу ре¬чей. Теорія узагальнення Дж. Локка розкриває механізм утворення так званих емпіричних понять, або абстрактних уявлень, і залишає осторонь проблему утворення понять тео¬ретичних, що, до речі, і є виявом його емпіризму.

По-друге, запропонований Локком механізм утворення загальних ідей передбачає, що перед тим, як шукати спіль¬ну для певного кола речей ознаку, треба мати якесь уяв¬лення про їхню загальну природу. Адже чому саме серед цих речей ми шукаємо таку ознаку, чому саме ними обме¬жили коло предметів, що підлягають узагальненню? Для того, щоб абстрагувати від одиничних речей загальну ідею, розум повинен мати знання загального як умову своєї аб¬страгуючої діяльності. Виникає своєрідне логічне коло у . виведенні, на яке у свій час звертав увагу Арістотель.Суспільно-політична теорія. Проблеми суспільно-полі¬тичного життя посідають чільне місце в системі філософ¬ських поглядів англійського філософа. В своїх трактатах про державне правління він розвинув теорію буржуазного конституційного ладу. Ці твори були написані для підтрим¬ки режиму Вільгельма Оранського і спрямовані проти роя¬лістської теорії державної влади Р. Фільдшера. Але зна¬чення цих трактатів значно ширше. В них Дж. Локк упер¬ше сформулював державно-правовий ідеал буржуазного суспільства. Вчення Дж. Локка значною мірою вплинуло на формування юридичного світогляду і встановлення буржу¬азного конституційного правління не тільки в країнах Єв¬ропи, а й Америки. Багато політичних діячів, таких як Джефферсон, Франклін, Бріссо, були прибічниками і по¬слідовниками Дж. Локка, теорія якого розглядалась ними не як система абстрактно-теоретичних постулатів, а як де¬кларація непорушних прав людини, що мала становити конституційне ядро розумного суспільного ладу [63, 241}. Сам Дж. Локк брав активну участь у цьому процесі. На¬приклад, написав конституцію для Північної Кароліни, ухвалену 1669 р.

У своїх поглядах на суспільне життя Дж. Локк виходив • із тих етичних настанов, що розвивалися П. Гассенді, Т. Гоббсом, Б. Спінозою. Вихідним у нього було індивіду-

•створення держави.

Концепція походження держави у Дж. Локка багато в чому подібна до концепції Т. Гоббса. Як і Гоббс, він роз¬глядає утворення держави як результат суспільного дого¬вору, завдяки якому відбувається перехід від природного стану до громадянського. Але якщо Т. Гоббс фактично ото¬тожнював державу і суспільство, Дж. Локк розрізняє їх. Суспільство у нього виникає раніше від держави. Відрізня¬ється і його характеристика природного стану. На протива-