Матеріальні основи розвитку суспільства
3. Продуктивні сили суспільства
Механізм людської діяльності у способі вибництва виражається через категорії продуктивних сил та виробничих відносин сус¬пільства. Продуктивні сили суспільства - це поняття, що вироблене для позначення змісту суспільного виробництва. Складовою части¬ною продуктивних сил є люди, які здійснюють виробництво і засоби виробництва, за допомогою яких люди виробляють матеріальні засо¬би до життя. Роль елементів продуктивних сил у процесі виробниц¬тва не однакова. Головна продуктивна сила - люди. Без людей ніякі засоби праці не можуть функціонувати: машини ржавіють і руйну¬ються, виробничі будівлі розвалюються. Щоб люди - учасники сус¬пільного виробництва, могли успішно виробляти засоби до життя, мусять мати певний рівень знань виробництва, тобто знань конкрет¬них засобів праці, технології виробництва, спілкування у виробничо¬му колективі тощо. Для рішення виробничих завдань повинні володі¬ти певними умінням та навичками використання засобів виробництва та організації виробництва на основі розподілу та кооперації праці. Все накопичується у процесі суспільного виробництва і у вигляді конкретно-історичного виробничого досвіду передається від поко¬ління до покоління. Людина у виробничому процесі освоює необхідну їй міру досвіду. Отож, до складу продуктивних сил включаєть¬ся і виробничий досвід. Тільки володіючи знаннями, уміннями, на¬вичками та виробничим досвідом, людина може характеризуватися як продуктивна сила, як суспільна (соціальна) сила.
Засоби виробництва також складні за структурою. Це засоби пра¬ці, що включають: знаряддя праці, якими людина безпосередньо впли¬ває на природу, та умови праці - виробничі приміщення, склади, транспорт тощо. До складу продуктивних сил входить предмет пра¬ці - природний матеріал, що підлягає обробці, земля, корисні копа¬лини, метал тощо. Сукупність засобів та предметів праці утворює засоби виробництва. У структурі продуктивних сил є і жива праця (праця трудівників), і уречевлена праця (система засобів виробниц¬тва). Ці компоненти взаємозв'язані. Недооцінка чи перебільшення ролі будь-якого з них приводить до тяжких наслідків. Особливо трагічними наслідками закінчується абсолютизація техніки і недо¬оцінка людини, її виховання, освіти, духовної культури, соціальної сфери. Продуктивні сили, як змістовна сторона способу виробниц¬тва, є інструментом впливу суспільства на природу, показником сту¬пеня оволодіння людиною силами природи.
Поняття виробничих відносин
Другу сторону способу виробництва становлять виробничі відносини. Це особливий тип відносин, що виникає в процесі матеріаль¬ного виробництва. Саме виробничі відносини визначають систему суспільної організації діяльності. Під виробничими відносинами розу¬міють: по-перше, соціальну форму суспільного виробництва і, по-дру¬ге, засіб впливу людей один на одного. Інакше кажучи, це відносини, стосунки між людьми, їх специфіка полягає в тому, що виробничі відносини, є відносинами між людьми з приводу засобів виробниц¬тва (предмети праці, знаряддя праці, засоби праці) і продуктів пра¬ці, їх третя особливість: виробничі відносини матеріальні, оскільки складаються у сфері матеріального виробництва об'єктивно, поза і незалежно від волі і свідомості людей. Це не означає, що люди всту¬пають у суспільні виробничі відносини несвідомо. Вступати у вироб¬ничі відносини людей спонукають об'єктивні умови, незалежні від свідомості, волі людей обставини, що склалися у суспільстві. Серед таких умов вирішальними є рівень і характер розвитку продуктив¬них сил, що люди, народжуючись, отримують у готовому вигляді. Продуктивні сили вимагають саме такої, а не іншої форми виробни¬чих відносин. Існують чотири види виробничих відносин: відносини з приводу безпосереднього виробництва; відносини з приводу розпо¬ділу; відносини з приводу обміну; відносини з приводу споживання.У чому виявляється специфіка виробничих відносин як відносин з приводу речей? У то¬му, що виробничі відносини виникають лише тоді, коли виробник об'єднується зі знаряддями праці, взагалі із засобами виробництва. Без такого об'єднання не може початися виробничий процес. Ви¬робник швидше за все може безпосередньо об'єднатися з засобами виробництва в тому випадку, коли виробничі засоби є його власністю. Коли ж виробничі засоби належать іншим людям, тоді це поєд¬нання залежить від волі їх власника. Отже, люди вступають у ви¬робничі відносини в залежності від форми власності. Відносини з при¬воду власності на засоби виробництва визначають характер усіх видів виробничих відносин. В історії суспільства відомі форми власності: особиста, групова, приватна, державна, суспільна. І кожна впливає на організацію виробництва і на весь спектр суспільних відносин.
Аналіз сучасних соціальних структур пока¬зує, що продуктивні сили успішно розвива¬ються лише тоді, коли їх рівню розвитку і ха¬рактеру відповідають адекватні виробничі відносини. Така законо¬мірність діє постійно. Але виробничі відносини не завжди відпові¬дають продуктивним силам, їх вимогам. Чому? Тому, що продуктивні сили, як зміст суспільного виробництва, розвиваються безперервно: справа в тому, що найважливіший елемент продуктивних сил - лю¬дина постійно прагне задовольняти дві потреби - полегшувати працю і підвищувати її продуктивність. Людина безперервно удосконалює і створює нові знаряддя праці, технологію виробництва. Від примі¬тивного кам'яного рубила людина прийшла до сучасних автоматич¬них знарядь праці - роботів і робототехніки. Для роботи з новими знаряддями праці необхідні знання, уміння і навички їх застосування. Ось чому йде процес постійного удосконалення всіх елементів про¬дуктивних сил, аж до того, що знання стають науковими, а наука перетворюється на безпосередню продуктивну силу.