Поетична та пісенна творчість України на шляху становлення державності і незалежності
Викладач: Цікавою сторінкою діяльності УПА було єднання для спільної боротьби проти фашистів і більшовиків. Воїни УПА проявляли героїзм, мужність, волю до перемоги за побудову незалежної самостійної України. Та не судилося їм це зробити. Більшовицький тоталітарний режим виявився сильнішим.
Учень читає вірш: Ти встанеш Україно!”
Моя Україно, як сонечко красна,
Колись так могутня, а нині нещасна.
Докіль карать буде тебе лиха доля?
Докіль глузуватиме чорна недоля?
Колись твоя сила лунала за зір,
А потім синів твоїм гнали в Сибір,
Сльозами та кров'ю стелився їм шлях,
А рідну Вкраїну посів лютий жах.
За тебе доньки й сини підуть у бій,
І Неньку заступлять, як пчіл густий рій,
І стануть панами у рідній землі,
І щастя зазнають в великій сім'ї.
Викладач: Післявоєнний період у 1945-1954 рр. знову супроводжується подоланням великих труднощів.
Початок 60-х років був періодом так званої “хрущовської відлиги” яка тривала недовго, бо знову на Україну прийшли часи коли почався погром культури, активно йшла русифікація України, що повинна була зупинити процес розбудови української нації.
ІІ. Пісня - душа українського народу, невичерпна скарбниця України.
Викладач: Україна і пісня, пісня і Україна - це два слова, які нерозривно зв'язані між собою, як два крила. Як не може бути польоту без крил у птиці, так само не можна собі уявити Україну без пісні.
За даними міжнародної організації ЮНЕСКО Україна має в своїй пісенній скарбниці понад 600 тис. українських народних пісень, підкреслюю народних, тобто, слова і мелодію склав народ. Жодна держава світу не може похвалитися такою скарбницею. У важкі для України часи, у період тиску Комуністичного режиму наші поети, композитори оспівували свій нард, землю і мелодії пісень глибоко западали в душу нашого народу.
Викладач української мови і літератури:
Андрій Малишко - поет-лірик від Бога.
Його голос, то ніжний і схвильований, як перші слова кохання. Постать Андрія Малишка не блякне, вирізняється глибокою поетичною самобутністю, власним баченням світу. Андрій Малишко захоплюється пісенністю своєї лірики, а тому кожен рядок бринить за камертоном української народної пісні.