Вплив моральних якостей вчителів на процес формування майбутніх громадян України
На порозі ХХІ  століття громадянська позиція особистості має формуватися не тільки на основі національної культури, а й на більш широких географічних перспективах, з урахуванням плюралізму, віросповідань (конфесій),  систем  ідей  та  прагнення  до  універсалізації.
Аналіз світового педагогічного досвіду свідчить, що в багатьох країнах зміст освіти реформується з метою навчання демократичним цінностям у школі. В системах освіти формування демократичних цінностей здійснюється в процесі виховної роботи, як через зміст освіти, так і через позакласну та позашкільну діяльність. Діти опановують цінності, беручи участь у повсякденному житті школи, громади, спільноти, причому школа виступає             як модель політичного, ідейного світу дорослих, наприклад, участь школярів             в    житті    школи    (організація    шкільного    самоврядування),    що    сприяє    створенню   демократичного   клімату  в  колективі.
………………………………………………………………………………………….
1.Чижевський Б.Г. Актуальні проблеми побудови системи виховання              в умовах  державотворення // Педагогіка і психологія. – 1997. - № 2. –         С. 145.
-20-
Важливим є включення до змісту освіти таких аспектів, з допомогою  яких можуть бути сформовані поняття та ідеї демократії, ціннісні орієнтації громадянина   демократичного   суспільства.
Важливим також є введення до змісту освіти вивчення окрім Основного Закону   України  різних   міжнародних   документів  з  прав  людини.
Освіта в контексті прав людини і формування культури мирного співіснування є важливими складовими західної системи громадянського виховання, яке розглядається, як складна динамічна система і містить в собі  також  правовий  та  патріотичний  аспекти.
Громадянська освіта та виховання тісно пов’язані з проблемою соціалізації особистості, формуванням її, як незалежного, соціального суб’єкту, знання та діяльність якого будуються на основі високої моралі,                      власних культурних традиціях і який є водночас відкритим для взаємодії в багато культурному середовищу. При цьому важливого значення надається визначенню толерантної позиції і вихованню толерантної особистості, про          що  далі  буде  йти  мова.
Повертаючись до проблеми формування в учнівської молоді           комплексу громадянських якостей, на наш погляд педагогам є найбільш доцільним зосередитися на  процесі формування у школярів таких громадянських якостей, як громадянська самосвідомість, почуття громадянської гідності, обов’язку, відповідальності, громадянської мужності та діловитості.
Громадянська самосвідомість – це розумове осягнення і внутрішнє прийняття людиною того факту, що вона належить до певного державного соціуму, саме ідентифікаційною стороною вона відрізняється від просто громадянської свідомості, наявність якої означає лише знання особистістю своєї громадянської приналежності і хоча згідно ст. 15 “Загальної             декларації   прав   людини”,  та  Законом  “Про  громадянство  України”,  кожна
-21-особа має право змінити своє громадянство,¹ саме громадянська самосвідомість психологічно утримує її від цього.  Якщо сформувати у людини чітко   виражене усвідомлення своєї належності до певної держави – нації, то                 вона буде свідомим громадянином та патріотом, в противному разі          пройдеться констатувати   її   манкуртизм  і  не  слід   нашим   педагогам  про  це  забувати.
Почуття громадянської гідності – означає переживання громадянином позитивного ставлення до самого себе і вимогу ним такого самого ставлення               з боку інших, з огляду на цінності своєї державі. Маючи цю громадянську якість, особистість контролює свою поведінку – здійснює вчинки, які підтримують репутацію нації, підвищують авторитет держави і, навпаки, утримується від негативних дій. З іншого боку, почуття громадянської гідності, змушує особистість очікувати (і вимагати при необхідності) поваги до своєї держави.
Переживання власної громадянської гідності передбачає дотримання принципу рівностей в оцінці та спілкуванні з представниками інших держав. Воно виникає в зв’язку з тим, що деякі з цих держав занадто перебільшують свої історичні заслуги, економічні та культурні здобутки, а відповідно – вимагають до себе надмірної уваги і зневажливо ставляться до інших націй. Прикро, коли частина  українців забуває про свою національну честь і відчуває меншовартість, порівняно з іншими народами. І це не такий вже поодинокий факт, тому це питання повинно особливо привернути увагу вчителів в процесі громадянського   виховання   молоді.