Теорія і практика сімейного виховання
Загальне ознайомлення з умовами життя учня вдома можна проводити за такою схемою:
1.Прізвище, ім'я учня, клас. 2. Склад сім'ї. 3. Де і на якій посаді працюють батьки та інші члени сім'ї (якщо вчаться — де саме). 4. Матеріальне забезпечення сім'ї. 5. Квартирні умови. 6. Культурний рівень сім'ї (освіта, які читають газети, журнали, наявність телевізора, радіо, біб¬ліотеки та ін.). 7. Режим дня школяра. 8. Чи облаштовано робоче місце учня? 9. Хто і як здійснює контроль за ви¬конанням режиму? 10. Трудове виховання в сім'ї. 11. Хто з членів сім'ї допомагає учневі? 12. Які заходи заохочен¬ня й покарання вживають до дитини.
Запрошення батьків до школи. У разі необхідності вчи¬тель запрошує батьків окремих учнів до школи на розмову. Під час бесіди з ними дуже важливо дотримуватися педаго¬гічного такту, створити атмосферу доброзичливості, довір'я. Щоб викликати батьків на відвертість, треба розмовляти з ними про учня наодинці, переконати їх в конфіденційності розмови. Така бесіда буде корисна і для вчителя, і для бать¬ків. Педагог відповідає на запитання батьків, висловлює їм свої вимоги. Батьки отримують корисні поради і допомогу від педагога, переконуються в його уважному ставленні до них, турботі про їхню дитину. У такій розмові педагог має бути особливо тактовним, пам'ятаючи, що надмірне акцен¬тування на недоліках учня викликає в батьків насторогу, не¬приязнь, навіть якщо вони відчувають, що він має рацію.
День відкритих дверей для батьків у школі. Цей вид роботи потребує єдності школи, батьків, учнів, сприяє згуртуванню шкільного колективу. Цього дня у школі проводять батьківські збори, лекції, консультації, екс¬курсії по школі, організовують виставки, вечори, читацькітрудового, естетичного виховання дітей у сім'ї та ін. В од¬них школах день відкритих дверей для батьків проводять щосеместру, в інших — щомісяця. Роботу з його підготов¬ки очолює батьківський комітет і комісія з питань педа¬гогічної пропаганди. Його доцільно починати з лекції, до¬повіді, конференції, в яких задіяні всі батьки. Відтак во¬ни працюють диференційовано. Хоч би якою була програ¬ма, батьки повинні отримати вичерпні відомості про своїх дітей І поговорити з директором, його заступниками, учи¬телями, класними керівниками, шкільним лікарем, орга¬нами дитячого самоврядування.
Підготовка зборів залежить від змісту і форми їх про¬ведення. Готуючись до них, класний керівник визначає порядок денний; забезпечує явку батьків на збо¬ри. Крім добре оформлених оголошень у школі, в місцях роботи батьків, слід своєчасно надіслати спеціальні запро¬шення додому, їх оформляють самі учні.
У заключному слові вчитель тактовно відповідає на запитання й висловлює конкретні пропозиції. Рішення, прийняті батьківськими зборами, стосуються і батьків, які з тих чи тих причин не змогли прийти на збори. Тому при зустрічі з ними вчитель повинен ознайомити їх із змістом зборів та прийнятими рі¬шеннями.
Подібну підготовчу роботу проводять і перед загальношкільними батьківськими зборами, на яких обговорю¬ють питання, що стосуються всіх батьків: про підсумки навчально-виховної роботи з учнями за півріччя або нав¬чальний рік, про літній відпочинок школярів тощо.
З метою пропаганди педагогічних знань серед батьків організовують бесіди і лекції на педагогічну тематику, їх проводять або для батьків учнів одного класу, або окремо для батьків учнів початкових класів, середніх і старших класів, що дає змогу враховувати вікові особливості дітей. Ці заходи ефективні лише тоді, коли спираються на кон¬кретні факти, проілюстровані цікавими прикладами з пи¬тань сімейного виховання.
Вихованню дітей та зацікавленню до виховання батьків сприяють тематичні вечори і вечори запитань та відпові¬дей, на які запрошують працівників правоохоронних ор¬ганів, лікарів та інших фахівців, причетних до проблем
Для педагогічної пропаганди серед батьків використо¬вують також диспут. Він найприйнятніший за умови, що в класі або в школі сформувався дружний батьківський колектив і кожен може відверто висловитися стосовно обговорюваної проблеми. Диспут не лише збагачує батьків знаннями з педагогіки, більш тісним контактам з учите¬лями, а й створює додаткові можливості для врахування індивідуальних особливостей батьків при засвоєнні ними педагогічної інформації.
Для пропагування педагогічних знань практикують конференції, на яких батьки обмінюються досвідом сімейного виховання тощо.
В останнє десятиліття виникли нові види виховної ро¬боти, що передбачають активну співпрацю з батьками під час їх проведення. Це передусім усні журнали, прес-конференції, зустрічі “за круглим столом”, батьківські ознайомлення з педагогічною літературою, перегляд філь¬мів на педагогічні теми, вечори сімейних традицій, вис¬тавки «Світ захоплень нашої сім'ї», прикладної, деко¬ративної творчості, родинних альбомів, колекцій, випуск тематичних газет. Використовують також інші традиційні й нетрадиційні види пропагування педагогічних знань. До нетрадиційних належать: педагогічний десант (виступи пе¬дагогів на підприємствах); дерево родоводу (зустрічі поко¬лінь); у сімейному колі (індивідуальні консультації, зу¬стрічі з лікарями, психологами, юристами); родинний міст (зустрічі з батьками та обговорення проблем вихован¬ня); народна світлиця (звернення до народних традицій); день добрих справ (спільна трудова діяльність педагогів, батьків і дітей); вечір великої розмови (участь педагогів, батьків, учнів в організації відпочинку, ігри, вистави та ін. (альбом-естафета «Як ми відпочиваємо» — досвід організації відпочинку в родині); дискусійний клуб; клуб послідовників сім'ї Нікітіних; клуб «Сімейних традицій»; сімейна скринька (з досвіду родинного виховання); аукці¬он ідей сімейної педагогіки; батьківський ринг (вирішення педагогічних ситуацій); батьківська школа (клуб, в якому проводяться диспути, обмін досвідом, випускаються газе¬ти, бюлетені та ін.); азбука родинного виховання (обгово¬рення проблем виховання, виступи спеціалістів); дні дові¬ри (консультації різних фахівців); сімейні свята в класі (спільні святкування днів народження дітей, календарних, народних свят).