Методи та форми організації навчання в працях Ш.О. Амонашвілі

ВСТУП

Для повноцінного існування суспільства конче необхідно, щоб кожен член цього суспільства приймав активну участь в його "здоровому" функціонуванні. Для того, щоб суспільство мало своє майбутнє, потрібно забезпечити виховання індивідів, що проживають в даному соціумі, від самого народженняя. Саме цю функцію і взяла на себе педагогіка, яка спочатку розвивалася як наука про виховання, але з часом вона поступово перетворювалася на науку про навчання. Не один вчений звертався до розробки правил роботи вчителя з учнями, вдосконалюючи тим самим те, що пізніше буде відокремлене в педагогічні категорії: методи та форми навчання.

МЕТОДИ НАВЧАННЯ

В педагогічній практиці метод – впорядкований спосіб діяльності з досягненням навчально-виховних цілей. Методи навчання – це способи співдіяльності викладача і учнів, направленої на розв'язок задач навчання (дидактичних задач) і дає позитивні наслідки у засвоєнні знань учнями.

Таким чином, поняття методу навчання відображає:

1.Способи навчальної роботи викладача і способи навчальної роботи учнів у їх взаємозв'язку

2.Специфіку їх роботи по досягненню різних цілей навчання

І.Ф. Харламов дав таке визначення поняття методу навчання: "Під методами навчання слід розуміти способи навчання роботи вчителя і організації навчально-пізнавальної діяльності учнів по розв'язанню дидактичних задач, направлених на засвоєння учбового матеріалу". Ю.К. Бабанський визначив метод навчання як "спосіб впорядкованої співдіяльності викладача та учнів, направленої на розв'язання задач навчання".

Найбільш ранньою класифікацією методів навчання є їх поділ на методи роботи вчителя (наприклад, розповідь, пояснення) і методи роботи учнів (вправи, самостійна робота). Поширеною також є класифікація методів навчання за джерелами отриманих знань. У відповідності до такого підходу можна віділити:

Словесні методи (розповідь, пояснення, бесіда, дискусія, лекція, коментоване читання тексту підручника)

Наочні методи (метод ілюстраційб метод демонстрацій, екскурсія, спостереження)

Практичні методи (вправи, лабораторні і практичні роботи)

Проблемно-пошукові (висунення проблеми перед учнями, створення проблемної ситуації, розв'язання заданої проблеми, вибір оптимального шляху розв'язання проблем)

Індуктивно-дедуктивні (базуються на думці учня - сприймання матеріалу, порівняння, узагальнення, оцінка фактів, явищ, встановлення причинно-наслідкових зв'язків)

Вибір методів навчання залежить від: загальних цілей освіти, виховання та розвитку учнів і провідних установок сучасної дидактики; особливостей предмету, що вивчається; особливостей методів викладання конкретних навчальних дисциплін, що визначаються специфікою вимог до відбору загально-дидактичних методів; мети задач і змісту матеріалу конкретного урока; часу, що відведений на вивчення того чи іншого матеріалу; вікових особливостей учнів; рівня підготовленості учнів (освіта, вихованість, розвиток); можливостей та особливостей вчителя, рівня теоретичної та практичної підготовленості, його особистих якостей.

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

Перейдемо тепер до форм організації навчання. Чіткого визначення в педагогічній науці поняття “форма організації навчання” або “організаційні форми навчання”, як і поняття “організація учбової роботи” як педагогічної категорії поки що немає. Харламов констатує, що “на жаль, поняття це в дидактиці не має певного чіткого визначення” і що, “багато вчених просто обходять це питання та обмежуються загальним уявленням сутності цієї категорії”.